— 54—
Москву, аби дістати ся до неї швидко з чисченним військом. Так стало ся і тепер. Вла * дислав став під Москвою, розпочав облогу, заки настигли росийські полки, і був би взяв столицю, але саме в той час почала ся військова конфедерация. Через те, що жовнїрам не заплачено за вісім місяців служби, вони стали домагатись уплати і, не діставши нічого, покинули облогу, вернули ся до Польщі та порозходили ся по коронних землях. Владислав опинив ся у вельми трудному становищу: без війська в осередку ворожого краю. Пани, що були при ньому, зложили ся та заплатили кілька тисячам війська, але того було вельми мало. На запомогу із Польщі теж годї було сподївати ся, бо королівські та скарбові фінанси були в як найгіршім стані-. Тимчасом московські ватаги почали збільшувати ся і незабаром Владислав сам був би опинив ся в облозї, а може і в полоні '. Треба було як найшвидше шукати запомоги та виходу із прикрого становища. Згадали про Запорожців. Королівський післанець поспішив на Сїч, зробив умову із Сагайдачним, який згодив ся рушити із козаками під Москву. Текст сїєї умови не дійшов до нас, пункти не зівсїм ясн і; можна тільки допустити, що Сагайдачного ствер д ж ен о кошовим на Запорожжі. Сагайдачний пообіцяв визволити ко