Коротка історія козаччини Korotka_istoriia_kozachchyny | Page 83

— 53 —
Року 1618. як-раз трапила ся така сама
військова конфедерация. Се було років через
пять після того, як на московського царя по­
кликано Михайла Федоровича Романова. Тим-
часом син польського короля Жигмонта-ІИ.,
Владислав, не кидав своїх претенсий на мос­
ковський трон, на який покликали його в
часи самозванщини у московській державі.
Польське військо, що скорим маршем про­
стувало до Москви, не стріваючи нїде пе­
решкоди, мало спроможність зі всіх боків о-
бложити і при більшій силї н а в і т ь у з я т и
М о с к в у . Се було можливе через те, що
спосіб організації військової справи у Москві
був дуже примітивний: московська держава
не мала сталого війська. Уряд роздавав землї
на „кормлєнїє" боярам, а бояри повинні були
відбувати вже за те військову службу. Коли
наближала ся війна, уряд посилав по всіх
землях оповістку до бояр, які починали збі-
рати військо та виправляти до визначеного
пункту. При великім обшарі московського цар­
с т в а — від Оби до Дніпра з одного боку,
від Білого до Каспійського моря з другого —
при тогочасньому бездоріжжю, те, що ми те­
пер назвали-б військовою мобілїзациєю, справ­
ляло ся дуже мляво. Москалі' сходили ся не
разом* і не так численними групами. Тим то
можна було лігко обложити і навіть узяти