Коротка історія козаччини Korotka_istoriia_kozachchyny | Página 85
— 55 —
ролевича із біди, а йому дано за те владу і
над київською Україною. Справді' Конашеви-
чеві пощастило визволити Владислава. Таким
робом він справив свій обовязок. Після того
він вернув ся з походу вже не на Сїч, а до
Київа і став уже з в а т и с я г е т ь м а н о м
З а п о р о ж с ь к о г о війська.
От тепер би йому~ЄШ ~Рв5мТії ія ~зя
упорядкованнє краєвих справ, але-ж на пере
шкоді' стало те, що й завж д и : трудність
умови із Польщею. Нї один королівський акт
не мав сили закона доти, доки його не ствер
див сейм. А шляхта, що складала сейм, не
признавала козаків за стан із суспільними та
політичними правами, і сейм ніколи не . ствер
джував жадної умови із козаками. Бувало так,
що король і раднїйший би був додержати
умови, наділити козаків ширшими правами,
але не сила його б у л а: король ламав слово,
а разом із тим козаки тратили і віру до нього.
Так трапило ся і тепер. Сейм не ствердив
умови короля, і Сагайдачному довело ся від-
аати Київ назад. Маючи на увазі' те, яке зиа-
чіннє мало се місто задля Вкраїни, можна
уявити собі, що Сагайдачний не легко від
ступив би його. Але до війни не дійшло з
приводу зовсім випадкового. Повернувши ся
з Москви, Сагайдачний організує на Україні'
козацькі полки, Селяни, сподіваючись дістати