Коротка історія козаччини Korotka_istoriia_kozachchyny

— 152 — б а х ч и с а р а й с ь к и й р . 1 6 8 6 — де всїдержави згодили ся на ось щ о : великий шмат України південно-східня частина Київщини від Трі- пілля до Звенигородки і сучасної Херсонщи ни ^-ли ш аю ть п у с т е л е ю . Номінальне право лишало ся за Польщею, фактично-ж ніхто не мав права там селитись.1) Боротьба тягла ся мало не пів століття. Отеє характерні риси того періоду істориї України, що зветь ся Р у ї н о ю. Поворот в істориї України складає геть- манованнє Івана Мазепи. Мазепа наслідував булаву від гетьмана Івана Сашйловича(1672— 1687), котрий виявляв собою тип л ї в о б е - р е ж н о ї військової с т а р ш и н и того часу. Старшина добре розуміє, що, йдучи в лад із московським урядом, вона може виробити- із себе такий стан, що буде діставати від уряду чини, маєтности, се-б т о : вона зробить ся привілейованим станом. Найкрасшим типом такої старшини і є гетьман Самійлович. Він робить усе, чого вимагає від нього московський уряд, але за се що разу він випрошує собі нові маєтки. Дивлячись на напрямок гетьмана, і уся старшина до сотників пішла тим-же ш ляхом: стала випрошувати собі в уряду *) Се штучна політика, яка зветь ся те пер „робити собі буфер". Зам. Автора.

Коротка історія козаччини Korotka_istoriia_kozachchyny | страница 182