— 153—
маєтків, або сама забірала такі маєтки у слабших, а вже потім випрошувала в уряду затвердження таких незаконних захватів. Починаєть ся просто та боротьба за левадки, нивки, гайки, що становить ґрунт до збогачення лівобережної старшини. Кождий збірає по змозї кругленький маєток, обдираючи потрохи то поодиноких козаків, то цілі сільські громади. Такий був несимпатичний початок л ї в о б е- режнього дворянства. Ціле столїттє тягнеть ся шарпаннє старшиною земельної власности. Се знов таки викликало для України нову б ід у: не проходило й одного дня, щоб з України не йшли до Москви доноси, викликані заздрістю. Коли тільки комубуль із старшини Здавало ся, що иньшому більш щастило, зараз же у нього виникало бажання, як небудь спекатись щасливого суперника. Певний засіб до сього був донос. Нема нї одного гетьмана, на якогоб не зроблено десятків доносів. Хоч як був зручний і добрий до своєї старшини гетьман Самійлович, але і він зробив ся жертвою доносу. Наслідком сього доносу Самійловича скинуто з гетьмановання, арештовано і відправлено на Сибір, а гетьманом наставлено Мазепу, який глибоко замочив рукава у сім доносї. Се було в ті часи, коли московськими царями були Петро і Іван, а за їх малолїтством пра