Коротка історія козаччини Korotka_istoriia_kozachchyny | Página 13

— VII —
студентську громаду зі сьвідомими елементами
я к : Житецький, Драгоманов, Андріевський
і т. д. Громадяни займали ся наукою, студію­
вали теперішнє і минуле жите України, але
не відставали і від громадянської практичної
роботи. Саме тодї по містах заведили ся т. зв.
недїльні школи — і в тих школах учила уні­
верситетська молодїж українською мовою
робітників та міщан. До тої праці' приклав
немало своїх рук. і Антонович.
Тимчасом його погляди і діяльність межи
Українцями злякали польську шляхту Право-
бережя. Посипали ся лайки, закиди відступ­
ництва, зради — а далї й доноси на хлопо-
манів. У тих доносах го ворило ся, що Анто­
нович із товаришами підбурює народ на
ш ляхту, завзиває до нової гайдамаччини. По-
чинаєть ся тяганина по судах: зразу у шля­
хетськім, а потім у державнім. За Антонови­
чем снуєть ся раз-по; раз валка жандармів;
куди б він нї рушив ся, уряд насилає на нього
полїцию. Хоч суд виказує безневинність Ан­
тоновича, на нього спадає таки надзір полї-
цйї... Щ об спекати ся раз на все закидів „від­
ступництва від своєї народности", Антонович
оголошує у 1862 р. в українсько-росийськім
місячнику, — що виходив тодї у Петербурзі'
під редакциєю Василя Білозерського при
сильній співучасти Кулїша — у „Основі", свою