Козацький міф Kozatskyi_mif_Istoriia_ta_natsiietvorennia_v_epokh | Página 398

Епілог
його « літературний злочин » визнали шотландці. Так само « Історію русів » ненадійним історичним джерелом першими оголосили росіяни457.
Романтизм зробив появу « підробок-реконструкцій » не тільки можливою, а й бажаною, до певної міри навіть легітимною. Означення « підробка » й « підробник » подобаються читачам і часто фігурують на обкладинках книжок, присвячених містифікаціям кінця XVIII— початку XIX століття. Але вони потребують уточнень, інакше не дають правильного уявлення про культурну роль цього явища.
Попит на « обман » існував у всій Європі, мало того, виробництво містифікацій активно підтримували. Единбурзькі друзі й покровителі фінансували експедицію Макферсона в Хайленд для збирання « шотландського » фольклору. Вацлав Ганка, публікатор Краледворського і Зеленогорського рукописів, знайшов тепле місце у Празькому національному музеї, заснованому чеськими аристократами. Маєтки багатих стародубських поміщиків, причетних до « Історії русів », стали стартовим майданчиком цієї містифікації— саме звідси вона почала свій тріумфальний шлях.
Не дивно, що автори містифікацій враховували не тільки культурні потреби свого народу, а й історичні інтереси та вподобання своїх меценатів. Макферсон придумував давні( і, зайве казати, фальшиві) родоводи своїм шотландським покровителям. Франтішек Палацький, ще один клієнт щедрих богемських аристократів і батько чеської національної історіографії, « довів » безсумнівне богемське походження свого покровителя графа Каспара Марії Штернберга. На цьому тлі епізоди « Історії русів »— наприклад, вигадана генеалогія Худорб чи різного роду сімейні перекази стародубської шляхти— не виглядають такою вже екзотикою.
457 Про історію містифікацій і твори, згадані у вступі до цієї книжки, див.: Baines, Paul The House of Forgery in Eighteenth-Century Britain.— Burlington, 1999; Russett, Margaret. Fictions and Fakes: Forging Romantic Authenticity, 1760-1845.— Cambridge, 2006. По вплив поезії Макферсона на розвиток романтизму див.: The Reception of Ossian in Europe / Howard Gaskill, ed.— Cardiff, 2004. Про рецепцію Осіана в Російській імперії див.'. Левин, Юрий. Оссиан в русской литературе: конец XVIII— первая треть XIX века.— Л., 1980. Про функції історичних підробок у Центрально-Східній Європі див.: Грабович, Григорій. Слідами національних містифікацій І І Критика.— 2001.— № 6.— С. 14-23-
396