Козацький міф Kozatskyi_mif_Istoriia_ta_natsiietvorennia_v_epokh | Seite 399

Епілог
Важко не помітити певних паралелей між стародубськими поміщиками, які сприяли створенню і поширенню « Історії русів », та богемськими аристократами, які брали участь в культурних справах і створили сприятливі умови для підробок Вацлава Ганки. Обидві ці групи стали жертвами імперських реформ, розпочатих « освіченими тиранами » XVIII століття і продовжених їхніми наступниками. У чеському випадку це реформи імператриці Марії Терези та її сина Йосифа II; в українському— новації Катерини II, Павла І та Олександра І. Обидві імперії скасовували старі регіональні права і привілеї землевласницької еліти та підривали її соціально-економічну базу, намагаючись покращити долю селян-кріпаків. Мало того, конкуренти з часом відтіснили чеську й українську еліти, колись дуже впливові при віденському і петербурзькому дворі. При габсбурзькому дворі у першій половині XVIII століття богемців потіснили італійці. Українці втратили вплив при російському дворі після смерті князя Безбородька. Невдахи мусили повернутися додому і об’ єднатися з місцевими патріотами, які завжди опиралися імперській централізації.
Звісно, між цими двома елітами існували суттєві відмінності. Богемські аристократи мали набагато кращі позиції, були куди заможніші і почали націєтворчу діяльність раніше за шляхтичів-козаків. Вони створили національні інституції( деякі існують понині) і тим самим заклали академічні й культурні підвалини модерної чеської нації. Козацька аристократія та шляхта була набагато слабшою, а її внесок у націєтворення, принаймні спочатку, набагато скромнішим. Місцеві дворяни не розбудували жодної інституції і не брали бібліотекарями чи архівістами у свої маєтки людей калібру Палацького— вони чекали цього від імперії. Але їм вдалося скористатися незавершеністю централізації в Росії. У Габсбурзькій імперії місцеве урядування забрали в аристократії і передали імперським чиновникам, а в Російській імперії дворяни й далі контролювали центри місцевої влади, протидіючи через них наступу Петербурга. « Історія русів » почала свій тріумфальний похід у широкий літературний світ з благословення предводителя місцевого дворянства458.
458 Про чеське культурне відродження та роль дворянства див.: Agnew, Hugh LeCaine. Origins of the Czech National Renaissance.— Pittsburgh, Pa., 1993; Krueger, Rita. Czech, German and Noble: Status and National Identity in Habsburg Bohemia.—
3 9 7