Ча с т и н а п’ я т а. Р о д и н н е к о л о
казав: « Желаю его почитать столько по Малороссии, сколько чту его по Саксонии » 431.
Новий генерал-губернатор був людиною енергійною і рішучою. Він мав здійснювати державну політику в регіоні і піклувався про економічний розвиток краю і добробут населення. Рєпнін палко боронив інтереси своєї провінції в Петербурзі. Наприклад, він підтримав вимоги місцевої шляхти визнати дворянський статус старшинських нащадків. Саме петиції Рєпніна 1820 і 1827 років уплинули на столичну владу і змусили її повернутися до цього питання. Рєпнін виступив також проти позиції Петербурга стосовно права козаків продавати фамільні володіння. 1830-1831 року, під час польського повстання, Рєпнін почав формувати козацькі полки, що відроджувало найпотаємніші мрії козацької старшини. Так само енергійно Рєпнін боронив економічні права українського селянства і захищав кріпаків від поміщицької сваволі. Нарешті, генерал-губернатор протидіяв наслідкам природних катаклізмів: боровся з посухою 1820-Г0 і голодом 1833-го— за століття до того, як Сталін влаштував штучний голод 1932” 1933 років.
Більшість питань, за які брався малоросійський генерал-губернатор Рєпнін, були глибоко закорінені в козацькій історії краю. В губернаторських донесеннях у Петербург було повно історичних покликань; деякі донесення являли собою історичні реферати з докладною інформацією про правові й адміністративні традиції Гетьманату. Втім, губернатор цікавився історією не тільки з утилітарних міркувань. Обійнявши посаду, Рєпнін розпорядився підготувати ґрунтовну багатотомну історію краю. Офіційним історіографом України він обрав Дмитра Бантиша-Каменського, сина Миколи Бантиша-Каменського, уродженця Гетьманату і багатолітнього управителя московського архіву Колегії закордонних справ. Рєпнін виписав молодого Бантиша-Каменського в Полтаву і призначив спершу чиновником з особливих доручень, а потім правителем своєї канцелярії.
Рєпнін не шкодував зусиль і всіляко допомагав історіографічним вправам свого підлеглого. Він розсилав листи губернаторам,
431 Цит. за: Листовский И. С. Князь Николай Григорьевич Репнин. Его всеподданнейшее представление государю Николаю Павловичу о рассрочке недоимки помещичьим крестьянам малороссийских губерний // Киевская старина.— 1889.— Кн. 1.— С. 217.
364