Козацький міф Kozatskyi_mif_Istoriia_ta_natsiietvorennia_v_epokh | Page 294

Час ти н а четверта. Незвичні підозрю вані
рацію? Якщо так, то ми можемо розкрити секрет походження не тільки шерерівського літопису, а й апокрифічної промови Павла Полуботка перед Петром І— вона походить з рукопису, що його в січні 1734 року написав такий собі Яків Радкевич. По-новому виглядатиме тоді і зв’ язок між « Історією русів » і « Літописом Малоросії » Шерера, який досліджували покоління істориків. Обидва тексти у такому разі могли мати спільне джерело— рукопис Радкевича. Чи це справді можливо? Перевірити гіпотезу Бовгирі можна лише порівнявши шерерівський твір зі стародубським рукописом342.
Уважного читача стародубського рукопису неодмінно здивує кількість французьких кліше в російському тексті. Одне це вирізняє його з-поміж численних варіантів і списків « Краткого описания Малороссии », створених в Україні, хоча тут зразу не скажеш, що було раніше— французький чи російський текст. Спробуємо відповісти на це питання, порівнявши кілька пасажів, що передують промові Полуботка, яку ми докладно розглянули у попередніх розділах книжки. Ось що читаємо у Шерера: « ces deputes, dis-je, s’ adresserent de rechef au czar; & Polubatok portant la parole, eut la fermete de lui dire ». Цей самий фрагменту стародубському рукописі виглядає так: « Сии депутаты, говорю, отнеслись опять к государю и Полуботок имел отважность сказать ему ». Вислів « говорю »— прямий переклад французького dis-je— в наведеному контексті в російській мові не вживається, хіба що у буквальному перекладі з французької. Таких прикладів у стародубському рукописі чимало, і це підводить нас до думки: стародубський літопис— російський переклад з Шерера, а не навпаки343.
Але що це каже нам про стосунок « Літопису Малоросії » Шерера до « Історії русів »? З чого запозичував анонімний автор— з французького оригіналу чи з російського перекладу? Порівняння усіх трьох текстів показує, що автор стародубського рукопису і автор « Історії русів » дуже схоже передають російською французькі вислови Шерера. Це може свідчити, що автор « Історії русів » брав не
342 Бовгиря А. Козацьке історіописання в рукописній традиції XVIII століття. Списки та редакції творів.— K., 2010.— С. 124-126.
343 Руская история.— Л. 54; Scherer, Jean-Benoit. Annales de la Petite-Russie, ou Histoire des Cosaques-Saporogues et des Cosaques de L’ Ukraine. 2 vols.— Paris, 1788.— Vol. II.— P. 207.
292