Розділ 14 . Учитель історії
прямо в Шерера , а через російський переклад . До цього висновку підштовхують також виявлені нами помилки в іменах історичних персонажів . Вони підтверджують припущення , що анонімний автор « Історії русів » таки запозичував зі стародубського перекладу , а не з французького тексту Шерера .
Ось приклад . Описуючи події 1653 року в Україні , Шерер згадує похід поляків під проводом Стефана Чарнецького проти козаків . Цей епізод у Шерера текстуально збігається з багатьма версіями « Краткого описания Малороссии », зокрема і з опублікованою Рубаном . Одинока відмінність — прізвище Чарнецького : у Шерера він « ТзсЬетеїгі ». Не дивно , що автор стародубського перекладу Шерера не впізнав у « ТБсЬетеІгі » Чарнецького і приписав цілий цей епізод « Четвертинському ». Він писав : « Король польский , известясь о происходимом в Украине , послал Четвертинского с армиею для произведения войны ». Автор « Історії русів », читаючи цей епізод у російському перекладі Шерера , мабуть , вирішив , що йдеться не просто про якогось невідомого Четвертинського , а саме про князя Четвертинського . Як патріот , він був упевнений , що козаки мали розбити армію князя Четвертинського . І тому вигадав , що « король польский , получа известие о последнем поражении армии польской , бывшей под командою князя Четвертинского », наказав виступити в новий похід на Україну . В жодному іншому джерелі , крім російського перекладу Шерера та « Історії русів », немає згадок про те , що Четвертинський 1653 року вів польську армію проти козаків344 .
Ситуація інтригує : автор « Історії русів » користувався шерерівським « Літописом Малоросії » не прямо , а через російський переклад , подібний до стародубського рукопису . Але хто стояв за цим перекладом ? Твір Шерера був популярним на Україні і у столичних любителів української історії принаймні з кінця XVIII століття . Цей твір знав Яків Маркевич , автор « Записок о Малороссии ». Проте сьогодні відома тільки одна спроба перекласти Шерера російською . На початку XIX століття за переклад Шерера засів Василь Ломиковський ( 1778-1848 ), нащадок козацької родини , з якої вийшов генеральний обозний Іван Ломиковський , один з прихильників Мазепи .
344 Scherer . Annales . — Vol . И . — P . 54 ; Руская история . — Л . 15 ; Исторія Русовъ . — С . 107-108 . Пор .: Краткая лЪтопись Малыя Россіи с 1506 по 1776 годъ . — СПб ., 1777 . — С . 33-
293