Розділ 14. Учитель історії
прямо в Шерера, а через російський переклад. До цього висновку підштовхують також виявлені нами помилки в іменах історичних персонажів. Вони підтверджують припущення, що анонімний автор « Історії русів » таки запозичував зі стародубського перекладу, а не з французького тексту Шерера.
Ось приклад. Описуючи події 1653 року в Україні, Шерер згадує похід поляків під проводом Стефана Чарнецького проти козаків. Цей епізод у Шерера текстуально збігається з багатьма версіями « Краткого описания Малороссии », зокрема і з опублікованою Рубаном. Одинока відмінність— прізвище Чарнецького: у Шерера він « ТзсЬетеїгі ». Не дивно, що автор стародубського перекладу Шерера не впізнав у « ТБсЬетеІгі » Чарнецького і приписав цілий цей епізод « Четвертинському ». Він писав: « Король польский, известясь о происходимом в Украине, послал Четвертинского с армиею для произведения войны ». Автор « Історії русів », читаючи цей епізод у російському перекладі Шерера, мабуть, вирішив, що йдеться не просто про якогось невідомого Четвертинського, а саме про князя Четвертинського. Як патріот, він був упевнений, що козаки мали розбити армію князя Четвертинського. І тому вигадав, що « король польский, получа известие о последнем поражении армии польской, бывшей под командою князя Четвертинского », наказав виступити в новий похід на Україну. В жодному іншому джерелі, крім російського перекладу Шерера та « Історії русів », немає згадок про те, що Четвертинський 1653 року вів польську армію проти козаків344.
Ситуація інтригує: автор « Історії русів » користувався шерерівським « Літописом Малоросії » не прямо, а через російський переклад, подібний до стародубського рукопису. Але хто стояв за цим перекладом? Твір Шерера був популярним на Україні і у столичних любителів української історії принаймні з кінця XVIII століття. Цей твір знав Яків Маркевич, автор « Записок о Малороссии ». Проте сьогодні відома тільки одна спроба перекласти Шерера російською. На початку XIX століття за переклад Шерера засів Василь Ломиковський( 1778-1848), нащадок козацької родини, з якої вийшов генеральний обозний Іван Ломиковський, один з прихильників Мазепи.
344 Scherer. Annales.— Vol. И.— P. 54; Руская история.— Л. 15; Исторія Русовъ.— С. 107-108. Пор.: Краткая лЪтопись Малыя Россіи с 1506 по 1776 годъ.— СПб., 1777.— С. 33-
293