Ч а с т и н а ч е т в е р т а . Н е з в и ч н і п і д о з р ю в а н і
імператора Петра III. Коли 1762 року Петро зійшов на трон,
Андрія Гудовича призначили ад’ютантом імператора, у 31 рік він
отримав чин генерал-майора. Вбивство Петра III і сходження Кате
рини II поклало край кар’єрі Гудовича. Після нетривалого ареш ту
Андрій поїхав за кордон, а потім повернувся у свій маєток на Ста-
родубщині — його володіння суттєво зросли за рахунок старообряд
ницьких сіл, пожалуваних Петром III. Самотнє заслання Андрія
Гудовича тривало про тягом усього правління Катерини II. Смерть
імператриці у 1796 році відродила надії Гудовича на тріумфальне
повернення у столичну політику.
Павло І дав йому звання генерала, ходили чутки, що його при
значать намісником Малоросії, в яку ввійшли усі території колиш
нього Гетьманату. Гудович поїхав у столицю, але кар’єра не склалася:
намісником його не призначили, керувати краєм доручили родичам
Безбородька, зокрема Михайлу Миклашевському. Сходження на трон
Олександра І успіху Гудовичу теж не принесло. Він помер у своєму
стародубському маєтку 1808 року, надії на кар’єру і життєвий успіх
так до кінця і не реалізувалися. Навряд чи Гудовича задовольняло
таке становище, але про його погляди чи ставлення до влади під час
довгого стародубського заслання ми нічого не знаємо301.
Не менш драматично, але набагато успішніше склалася доля
молодшого брата Андрія Гудовича Івана (1741-1820). Початку Іва
нової кар’єри сприяв тісний зв’язок старшого брата з Петром III.
Іван Гудович, як і Андрій, теж став ад’ютантом імператора. Потім
була змова 1762 року, і Петра III убили. Після сходження на престол
Катерини II Івана разом з братом ненадовго заарештували. Вий
шовши на свободу, Іван повернувся на службу і уславився під час
двох російсько-турецьких воєн, які випали на тривале правління
Катерини II. Іван Гудович завоював Російській імперії Хаджибей
(майбутню Одесу) і Анапу, велику турецьку фортецю на Кубані. Пав
ло І пожалував Гудовичу графський титул і призначив військовим
губернатором у Київ. 1800 року, після смерті Безбородька, Павло
зняв Івана Гудовича з цієї посади, але 1806 року Олександр І повер
нув його на службу і призначив командувати російською армією на
Кавказі. В наступні кілька років Гудович завоював Дербент і Баку.
Він втратив у боях око і заслужив звання фельдмаршала. Кілька
нього
301 Оглоблин О. Люди старої України. — С. 7-13.
2бО