Козацький міф Kozatskyi_mif_Istoriia_ta_natsiietvorennia_v_epokh | Page 236

Час ти н а четверта. Незвичні підозрю вані
ансамбль входить до історико-культурного музею-заповідника, який так і називається— « Слово о полку Ігоревім » 273.
Історики досі сперечаються про походження і смисл « Слова ». В епосі йдеться про похід новгород-сіверського князя Ігоря на половців 1185 року. В руки дослідників цей текст уперше потрапив наприкінці XVIII століття. Цілі покоління російських і українських учених вважали « Слово » вершиною давньоруської літератури, гордістю російської і української літератури та культури— цим твором києво-руська цивілізація вийшла на рівень західноєвропейської культури, а то й випередила її. « Слово » надихнуло Олександра Бородіна написати оперу « Князь Ігор », вперше поставлену в 1890 році. Пам’ ятник князю гордо височіє на центральній площі міста, яка, всупереч логіці та сподіванням іноземних туристів, носить ім’ я Леніна, головного героя зовсім іншого епосу. Хай там як, це ще один доказ, що місто не забуває своєї історії. Але парадокси, які об’ єднують « Слово о полку Ігоревім » і Новгород-Сіверський, на цьому не вичерпуються274.
У той час, коли столична влада і культурні діячі воліють витрачати негусті бюджетні ресурси на будівництво і догляд пам’ ятників героям « Слова », дедалі більше науковців порушують питання про автентичність цього тексту. Перші критики, до яких належав і засновник « скептичної школи » в російській історіографії Михайло Каченовський, з’ явилися невдовзі після публікації загадкового тексту в 1800 році. Вони одразу вказали на той факт, що публікатори так і не пред’ явили оригінал. Він нібито згорів під час московської пожежі 1812 року, коли місто зайняла армія Наполеона. « Нещасливий випадок »,— заявляли оборонці автентичності тексту. « Все це якось надто підозріло »,— відповідали скептики. Дискусія триває до сьогодні. Текстологічні дослідження пам’ ятки супроводжувалися гарячими суперечками, самозвані оборонці руських старожитностей звинувачували опонентів у відсутності патріотизму. Природно, що більшість неросійських і неукраїнських дослідників проходили під рубрикою « непатріоти ».
273 Новгород-Сіверський // Енциклопедія українознавства.— Т. 3.— С. 623-625. 274 Про « Слово » див.: Энциклопедия « Слова о полку Игореве »: В 5 т./ Ред. Л. Дмитриев, Д. Лихачев и др.— СПб., 1995.
234