Ча с т и н а т р е т я . Ча с т и н и р е б у с а
нього козацького роду Олексій Мартос побував на могилі гетьмана в румунському містечку Галац . Через кілька років , найімовірніше десь 1819-го , якраз коли вийшла поема Байрона « Мазепа », Мартос записав у спогадах :
М азепа ум ер в отдал ен н ости от отечества своего , коего он защ ищ ал н е зави си м ость ; он был друг свободы и за сие сто и т уваж ения п отом ства [...] Его не стало , и имя М алороссии и ее хр абры х казаков изгладилось из списка народов , хотя невеликих числом , но и звестны х своим сущ е ствован и ем и к онсти туц и ей . [...] К ром е други х до бр о детел ей , М азепа был друг наук : он увеличил в Киеве акад ем и ю в Братском м онасты ре , который им возобновлен и украш ен , снабдил ее библиотекою и редким и м ануск р и п там и . О днако осн овател ь акад ем и и и м н о ги х церквей и человеколю бивы х заведений еж егодно исправно проклинается в Воскресенье п ер вой недели Великого поста , вм есте с С тен ькою Разины м и ины м и ворам и и р азбой никам и . Но какая разность ! П оследний был р азб ой н и к-свя тотатец , М азепа — п р освещ ен н ей ш и й , человеколю би - вейш ий человек , искусны й полководец и повелитель вольного , следовательно , счастливого народа261 .
Якщо припустити , що погляди Мартоса поділяли також інші люди його кола , автор « Історії русів » опинився між двома протилежними інтерпретаціями вчинків Мазепи . У Вольтера головним мотивом дій гетьмана була особиста помста , а в Мартоса — боротьба за незалежність своєї країни . Анонімний автор « Історії русів » підтримав пояснення Вольтера : особиста образа і бажання помсти . Але ставлення автора до Мазепи не таке просте . З одного боку він засуджує дії Мазепи з огляду на те , що їх не сприйняла козацька старшина і простий народ . З другого — вважає , що люди , зокрема й козаки , були невігласами і просто погано розуміли , що робиться .
Автор писав після Французької революції і мусив судити героїв , залежно від того , наскільки їхні вчинки здобували народну підтримку . Незважаючи на декларації на зразок згаданого вище осуду Мазепи , це йому давалося нелегко . « Народ здешний , — пише автор
261 Записки инженерного офицера Мартоса о Турецкой войне в царствование Александра Павловича ( 1806-1812 ). Сообщены А . А . Титовым // Русский архив . — 1893 . — № 7 . — С . 345 . Про Олексія Мартоса див .: Кравченко В . Нариси з історії української історіографії епохи національного Відродження ( друга половина XVIII- середина XIX ст .). — X ., 1996 . — С . 91-98 . Про Івана Мартоса див .: Гофман И . М Иван Петрович Мартос . — Л ., 1970 .
220