Розділ 10. К о з а ц ь к и й
скарб
про боротьбу селян з приведеними М азепою шведами, — уподоб
лялся тогда диким американцам, или своенравным азиятцам. Он,
выходя из засек своих и убежищ, удивлялся кротости шведов, но
за то, что они говорили между собою не по руски и ни мало не
крестились, почитал их нехристями и неверными, а увидевш и их
ядущ их по пятницам молоко и мясо, счел и заключил безбожными
бусурманами и убивал везде, где только малыми партиями и по
одиночке найти мог...» З цієї картини випливає, що простий народ
був ксенофобський, забобонний і нецивілізований, натомість сама
розповідь виказує всі ознаки просвітницького орієнталізму262.
У читача виникають цілком зрозумілі сумніви, чи такий вже по
ганий був Мазепа, коли відкидав думку народних мас. Залежно від
характеру і обставин епізоду, анонімний автор критикує або підтри
мує Мазепу, засуджує або виправдовує. Він ніби шукає балансу між
негативною оцінкою і апологією гетьмана. В результаті у нього ви
ходить досить суперечлива фігура. Говорячи своїми словами, автор
радше засуджує старого гетьмана. Ставленн