Розділ 4. Се р ц е д в о р я н и н а
чи твердження Костомарова, ніби автор « Історії русів » сповідував і пропагував ідеологію російських поміщиків, Драгоманов навів у приклад інвективи анонімного автора на адресу московитів— нації тиранів і рабів, що викликали таку різку реакцію Карпова. Він також процитував пасажі про негативну роль колишньої польської шляхти, яка 1648 року приєдналася до повстання Хмельницького. З погляду Драгоманова, така оцінка доводила те, що анонімний автор « Історії русів » стояв на боці народних мас. Драгоманов також заперечував думку Пантелеймона Куліша, нібито автор « Історії русів » був « партизаном дворянско-сепаратистского стремления ». Якщо автор « Історії » не був поборником імперського ладу, борцем за шляхетські вольності чи прихильником українського сепаратизму, то хто ж він тоді був?
« По всему,— стверджував Драгоманов,— это был предшественник именно той теории, которой ученым выразителем стал потом и сам г. Костомаров ». Іншими словами, ця людина була предтечею українського національного руху другої половини XIX століття. Драгоманов вважав автора « Історії русів » передусім захисником прав людини і нових цінностей європейської культури. Він вважав, що автор протестував « против крепостного права, против деспотизма чиновников,“ которые поставляют себя выше закона”, против насилий войск, против мелочности и нетерпимости религиозной, против национальной исключительности и презрения к иностранцам ». « Історія русів » здавалася Драгоманову предтечею Шевченкового « Кобзаря », з її впливом він пов’ язував те, що дворянство на колишніх козацьких землях не дуже опиралося селянській реформі 1861 року98.
Через рік у Женеві, куди імперська цензура дотягнутися не могла, Драгоманов надрукував статтю, в якій ще виразніше виклав свої політичні погляди на позитивну роль « Історії русів ». Він вбачав у цій пам’ ятці сплав « козацького республіканства з новим лібералізмом і демократизмом,— українського автономізму з усеросійським федералізмом ». Політичний вигнанець, прихильник
98 В. К. [ Драгоманов ]. В защиту неизвестного покойника автора « Истории Русов, или Малой России » // Порядок.— 1881.— и( 23) мая(№ 128).— С. 2. Пор.: Возняк М. Псевдо-Кониський і псевдо-Полетика(« Исторія Русовъ » у літературі й науці).— Львів-К., 1939.- С. 53-55.
99