Ча с т и н а д р у г а. П о х о л о д н о м у с л ід у
української автономії і федералізації Російської імперії Драгоманов бачив в авторі « Історії русів » не тільки попередника Шевченка і Костомарова, а й свого предтечу. « Історію русів » давно дискредитували як історичне джерело, і Драгоманов тепер повертав її в український політичний і академічний дискурс у статусі тексту, якого можна було не соромитися. « Історія русів » поверталася не як книга одкровення, як її сприймали було в першій половині XIX століття, а як історіографічна пам’ ятка іншої еп о хи ".
Питання— якої саме епохи? На додачу до проблеми авторства, це питання було фрагментом великої загадки, яка супроводжувала рукопис ще з часів, коли Максимович у 1865 році заперечив стосунок Кониського до пам’ ятки. Когось іншого на вакансію автора Максимович не запропонував. Однак він вважав, що автор « Історії русів » діяв на початку XIX століття. Максимович повідомив Бодянському, що всі сліди « Історії русів », які йому вдалося знайти, ведуть до кола інтелектуалів, яке склалося наприкінці 1810-х років у Полтаві довкола князя Миколи Рєпніна, військового губернатора Малоросії. У масонську ложу, організовану в Полтаві 1818 року з допомогою Рєпніна, входили такі відомі люди, як основоположник сучасної української літератури Іван Котляревський; один з чільних літераторів імперії і пристрасний противник кріпацтва поет Василь Капніст; автор першої наукової історії України Дмитро Бантиш-Каменський. Драгоманов дійшов тієї ж думки, що й Максимович. Якщо « Історія русів » справді перша і найвидатніша пам’ ятка українського автономізму й лібералізму, то найімовірніше джерело її походження— коло полтавських масонів, кращого варіанта годі й шукати. 1888 року Драгоманов написав Іванові Франкові, що « Історію русів » вірогідно було написано у 20-х роках XIX століття у колі князя Рєпніна.
Гіпотеза Драгоманова про джерело походження « Історії русів » протрималася недовго. За кілька років він уже датував пам’ ятку часами, які передували приїзду Рєпніна в Полтаву, і пов’ язував її з людьми, які не мали очевидного стосунку до Рєпніна чи полтавської масонської ложі. « Історія русів » « написана була коло 1810 р.
99 Цит. за: Возняк М Псевдо-Кониський і псевдо-Полетика(« Исторія Русовъ » у літературі й науці).— Львів-К., 1939.— С. 55; Драгоманов М. Историческая Польша и великорусская демократия.— Женева, 1882.— С. 64.
100