особи зліва теж пересувається на один стілець вправо зі словами „ я також ‖, і потім ще третя особа пересідає на вільний стілець справа від неї / нього зі словами „ я заєць ‖. На цей вільний стілець , що залишився після такої маніпуляції особа , що стоїть у колі , не має права сідати . Натомість туди має пересісти людина з кола – не має значення , звідки і хто – якийсь доброволець . На вільне крісло , яке залишилося після перебігання такої людини , особа з кола вже має право сісти . Але сусід зліва крісла , що звільнилося , щоб не вийти в коло , має встигнути зайняти вільне крісло швидше , ніж особа з кола . І робить це зі словами „ я їду ‖. Відповідно , його сусід зліва теж має встигнути на крісло , що звільнилося , швидше , ніж особа з кола – зі словами „ я також ‖, а третя особа – зі словами „ я заєць ‖. Якщо хтось плутає свої слова – то стає в коло . Крісло , яке звільнилося після того , не може бути зайнятим особою з кола – воно розігрується . На нього знову може сісти тільки якась людина , що сидить – і тим самим звільнити крісло , на яке особа з кола вже може сісти – але цього не має дати їй зробити сусідка Людини , яка перебігла на інше крісло та двоє її сусідів .
Вітром здмухнуло – усі сідають в коло на стільцях . Одна людина не має стільця і стоїть у центрі кола . Він / вона каже „ Вітром здмухнуло всіх ( у кого )...‖ – і тут , відповідно до оточення , називає якусь рису чи предмет , що об ’ єднує кілька осіб – наприклад , „ Вітром здмухнуло всіх блондинок / -нів ‖, „ Вітром здмухнуло всіх , у кого волосся коротше , ніж у мене ‖, „ Вітром здмухнуло всіх , хто любить зелений колір ‖, „ Вітром здмухнуло всіх , хто в кросівках ‖, „ Вітром здмухнуло всіх учителів ‖ тощо . Люди , яких стосується ця фраза , мають встати зі своїх стільців і помінятися місцями . В цей час особа , яка стояла в колі , намагається сісти на якийсь із стільців , що у процесі звільнився . Особа , що залишилася без стільця , стає в середині кола й пропонує свій варіант „ здмухування ‖ вітром .