Діячі Української Центральної Ради: Біографічний довідник Diiachi_Ukrainskoi_Tsentralnoi_Rady_Biohrafichnyi_ | Page 31
ізольованій, відірваній позиції, в ролі російської експозитури, яка не рішається
відокремитись і стати на власні ноги». Гру шевський вважав, що більшовики
повинні поділитися з українськими соціалістичними партіями, такими як УКП та
УПСР «властю, працею і відповідальністю, щоб піднести кредит Радянської
Соціалістичної України». Наприкінці листа він ще раз наголошував, що «треба
спільними силами всіх, зрікшись цієї партійної виключеності, скріпити радянську
будову і наповнити її живим змістом і живими силами, котрі убезпечили б її від
небезпеки катаклізмів і потрясінь із боку всіх темних сил — внутрішніх і
зовнішніх».
Лист залишився без відповіді, більшовики не допускали найменших спроб на
поділ влади. Водночас вони були зацікавлені в налагодженні контактів із
М. Грушевським, принаймні для того, щоб роз’єднати і розкласти українську
еміграцію, яка не відзначалася монолітністю своїх лав. Просовєтські настрої
М. Грушевського поділялися лише вузьким колом його прибічників (О. Жуковсь
кий, В. Мазуренко, П. Христюк, М. Чечель, М. Шраг), більша частина Закордон
ної делегації УПСР на чолі із М. Шаповалом та Н