діяч. Його було обрано членом кураторі!’ та професором українського таємного університету у Львові. Активно працював у місцевому товаристві « Просвіта », Науковому товаристві ім. Т. Шевченка, в кооперативних та громадських установах. У Львові 1935 р. вийшла в світ монографія М. Корчинського « Кооперативне право ».
ІХРИЖАНІВСЬКИЙ Федір Іванович( 4. IX. 1878, с. Скибинці Сквирсь- ■^кого пов. Київської губ.— 28. IV. 1938)— політичний діяч, правник, економіст; один із засновників Центральної Ради і товариш її Голови, член Малої Ради.
Народився в сім’ ї сільського священика. У 1900 р. закінчив Київську духовну семінарію, однак священнослужителем не став і 1901 р. вступив на медичний факультет Дерптського університету, згодом навчався на юридичному факультеті. Участь у політичному студентському русі, зокрема в українській громаді, спричинилася до арешту в лютому 1904 р. Через півроку повернувся з ув’ язнення, а 1906 р. вступив на юридичний факультет Петербурзького університету, який закінчив 1907 р. Повернувшись до Києва, працював юрисконсультом у конторі Держбанку, кооперативних банківських установах, зокрема Київсоюзбанку( 1912— 1919), був одним із організаторів кооперативного руху в Україні.
Належав до Київської громади ТУП, Українського клубу в Києві. Був одним із засновників Центральної Ради. Обраний 7ЛV. 1917 р. заступником Голови. До приїзду М. Грушевського незмінно головував на її засіданнях. На Всеукраїнському національному конгресі виступив із доповіддю « Про утворення автономного ладу на Україні ». Обраний на Перших Загальних зборах УЦР членом її Комітету, активно там працював. Водночас не полишав і кооперативно-організаційної роботи. Разом з однодумцями-кооператорами 1917 р. створив Українську трудову партію, установчий з’ їзд якої відбувся 18. Х. 1917 р. в Києві, був лідером партійної фракції в Центральній та Малій Радах. Як фахівець права, обстоював запровадження української мови в державному апараті, суді. Зокрема, виступаючи на П’ ятих Загальних зборах УЦР, наголошував на потребі українізації мирового суду, зазначивши, що 90 % судових справ— це « селянські діла ». Пропонував також завести в університетах кафедри цивільного українського права. Як юрист брав участь у поточній роботі УЦР, зокрема в з’ ясуванні справи обстрілу Українського полку ім. Б. Хмельницького, встановлення квот політичних партій в Малій Раді тощо.
Його об’ єктивна думка не раз лунала на засіданнях Малої Ради і Загальних зборах УЦР. Виступаючи 24.111.1918 р. з приводу втручання німців у внутрішню політику України і критики в зв’ язку із цим діяльності УЦР, Ф. Крижанівський говорив, що Рада звернулась за допомогою до « теперішніх » союзників не із доброї волі. « Між нами і німцями на перших порах можуть виникнути непорозуміння, але сприяти цьому і радуватись можуть тільки ті партії, які ставлять собі особисту мету ». Він вимагав усунення із Ради членів тих партій, керівні комітети яких перебували поза межами України.
У 1919— 1921 рр. був заступником голови правління Українбанку, із 1921 р.— професор Київського кооперативного інституту.
112