До генези ідеї політичної самостійності України Do_henezy_idei_politychnoi_samostiinosti_Ukrainy | Page 21

Зрештою, конфлікт між "молодими” і "старшими” радика­
лами завершився у 1899 р. розколом радикальної партії і виді­
ленням з її складу УСДРП на чолі з Ю. Бачинським, С. Вітиком і
М. Ганкевичем. Не всі "молоді” радикали перейшли до лав
української соціал-демократії. Після IV з’їзду РУРП у їхньому
середовищі теж намітився розкол. В середині 1890-х рр. від
марксистської групи почав поступово відходити В. Охримович.
Великий вплив на його ідейну еволюцію мали роботи І. Франка
та М. Драгоманова з критикою марксизму 65.
Іншою подією, що змусила деяких "молодих” радикалів
переглянути свої погляди, були сеймові вибори 1895 р. Незва­
жаючи на перемогу декількох радикальних кандидатів, пози­
ції партії після виборів значно ослабли. У повітах, традиційно
охоплених радикальною пропагандою, в цей час РУРП втрача­
ла популярність серед селянства66. ”... Темних хлопів приєд­
нано до національної справи надією на матеріальні інтереси. Се
була демагогія на великі розміри ...-п и с а в В.Будзиновсь­
кий* - Зискаючи хлопів під національний прапор, бо він дасть,
матеріальні користі, пропагандисти національної думки тим
часом самі дали хлопові право покидати сей прапор в тій хвилі,
коли він став приносити матеріальні втрати, і коли користь могло
дати лише хрунівство" 67. Такий поворот у розвитку подій змусив
частину "молодих” радикалів шукати новий^посіб аргумента­
ції політичної самостійності, відмовитися/від марксистської
термінології, посилаючись виключно на історичну традицію.
Ідейна еволюція В. Будзиновського, В.ихримовича та ін­
ших збіглася з організаційними заходами двох близьких між
собою крил народовців та радикалів, спрямованих на створен­
ня нової масової партії. Таке угруповання під назвою Україн­
ської націонал-демократичної партії (УНДП) було створене
26 грудня 1899 р. В основу економічного розділу програми
націонал-демократичної партії була покладена мінімальна
програма радикалів, в політичну включено вимоги поділу Га­
личини та політичної самостійності України^ Є. Левицький,
В. Охримович разом з І. Франком та М. Грушевським ввійшли
до ”тіснішого комітету” (управи) УНДП, а В. Будзиновський
був членом ”ширшого комітету”.
Конфлікт між ”молодими” і ”старими” радикалами завер­
шився формуванням нової структури українського політичного
табору з одною центристською (УНДП) і двома опозиційними до
неї партіями.
Та найважливішою заслугою ”молодих” радикалів було про­
голошення ними ідеї політичної самостійності України. На мо­
мент включення її в нову редакцію програми РУРП (1895) ідею
139