не поділяло ні одне з галицьких політичних угруповань. Після цього її проголосила також газета " Robitnyk”( редактор М. Ганкевич) у 1896 р., вказуючи на політичну незалежність як один з принципів української соціал-демократії. У 1897 р. на вечорі вшанування пам’ яті Т. Шевченка у Львові голова " Академічної Громади” І. Голубович проголосив політичну самостійність України найважливішим ідеалом української молоді68. Але навіть на початку 1899 р. ця ідея ще не вкорінилася остаточно в свідомість українського суспільства Галичини. 24 березня 1899 р. група віденських студентів змушена була написати протест проти публікації у народовській газеті " Діло” статті, в якій висміювалася ідея політичної самостійності як " утопічна мрія” 69. І лише з виникненням нових партій- УНДП й УСДП- політична самостійність України, завдяки ініціативі " молодих”, які перенесли цю ідею разом з собою у новостворені організації, стає головним гаслом українських визвольних змагань у Галичині70.
Сильною стороною ідеологічних пошуків " молодих " було те, що вони не лише сформулювали тезу про політичну самостійність як кінцевий ідеал українського руху, але й змогли аргументувати її нагальну потребу. Після появи " України іггеdent-и”, за словами її автора, ідею політичної самостійності України " перший раз поставлено ясно і умотивовано... і через те не являється вже утопійною, як се дотепер видавалось-( приміром) при проекті Гартмана о " Королівстві Українськім..." 7І. Однак теоретична хиткість позиції змусила окремих членів цієї групи відмовитись від теоретичних засад марксизму 1 тим самим спростила їхній вибір на користь національних інтересів свого народу. Розкол всередині руху " молодих " радикалів наприкінці 1890-х рр. дозволив закріпити ідею політичної самостійності у програми трьох основних українських партій Галичини- УНДП, РУРП та УСДП. У свою чергу, це уможливило об’ єднання цих партій на спільній самостійницькій платформі у часи першої світової війни та визвольних змагань 1918- 1919 рр.
\ Цит. за: Світ.— 1881.— Ч. 5.— С. 91. 2 Дорошенко В. Значіння України irredent-и” в історії розвитку української національної свідомості / / Бачинський Ю. Україна irredenta.— Берлін, 1924.
3 Rudnytsky L. L. The Fourth Universal and its Ideological Antecedents / / Ejusd. Essays in Modern Ukrainian History. Ed. by P. L. Rudnytsky.- Edmonton, 1987.- P. 375- 388.
4 Himka J.-P. Young Radicals and Independent Statehood: The Idea of a Ukrainian Nation- State, 1890- 1895 / / Slavic Review.- 1982.- Vol. 41, № 2.- P. 219- 235. 5 Subtelny O, Ukraine: A History.- Toronto; Buffalo; London, 1988.- P. 133- 134;
Ejusd. The Mazepists. Ukrainian Separatism in the Early Eighteenth Century.- New York, 1981; Velychenko 5. /. [ Rec.] Viaczeslav Lypynsky. Tvory.- Philadelphia,
І40