ським соціалістичним рухом вкрай загострюються . Тому вже у 1895 p . І . Франко приходить до сумного для себе висновку , що " поляки , все одно , чи звуть себе консерваторами , поступовцями , демократами чи навіть соціал-демократами , нездужали ще й досі в своїм нутрі до разу перетравити старої шляхетської закраски ...” 57 . У 1897 р . на черговому партійному з ’ їзді він заявив : " Розваживши всі за і проти , мусимо признати , що так як тепер річ стоїть , - польські соціал-демократи є найтяжчі наші вороги ” 58 . А вже у 1899 р . свій вихід з радикальної партії Іван Франко мотивує тим , що він відчував себе " насамперед русином [ українцем . -Я . Г .], а потім радикалом ” 59 . Така зміна ставлення до польського соціалістичного руху неминуче змушувала його відмовитися від федеративних планів і послужила , на нашу думку , безпосередньою причиною його переходу на самостійницькі позиції .
Але не тільки Франко зазнав еволюції в питанні про політичну самостійність . Еволюціонували і погляди частини ” молодих ” радикалів . Річ в тім , що спроба аргументувати постулат політиздоої- самостійності України з допомогою марксизму не мбгла дати переконливих результатів . Провідні теоретики марксизму , включаючи і його основоположника , не давали однозначної відповіді на це питання . Визнаючи , що для поневолених народів національне питання уважливішим від питання соціального визволення 60 , вони разом з тим заперечували будь-яку політичну перспективу дляѵбільшості слов ’ янських націй , в тому числі українців . На їх^ум ку , історичне призначення " недержавних ” народів полягало в тому , щоб бути асимільованими " державними ” народами і розвиватися під їх впливом61 . Як писав Е . Бернштейн , ” це не були ніякі національні великодержавні примхи , тільки вплив цілком означеного погляду на хід і інтереси історичного розвитку ” 62 .
З допомогою марксизму можна було як підтвердити , так і заперечити необхідність політичної самостійності України . Зазначимо , що у 1891 р . у Женеві з ’ явилася брошура О . Полінковського " О безвыходности украинского социализма ", приурочена до II з ’ їзду радикальної партії . У ній за допомогою економічних постулатів марксизму доводилась повна безвихідь українського національного руху взагалі й соціалістичного руху зокрема .
" Молоді ” радикали добре розуміли хиткість своєї теоретичної побудови . ” Чи ти читав ” Україну irredent-y ”? - писав М . Ганкевич до В . Охримовича у листі 20 травня 1895 р . - Ціла стаття - то квінтесенція " прямолинейности ”. Товарова продукція - буржуазія і пролетаріат - воля політична в Росії - кінець Авст
137