кого демократичного рухів у боротьбі проти спільного ворога - польської шляхти 27 .
Запропоновані у програмі шляхи розв ’ язання спірних питань не могли задовольнити " молодих ” радикалів . На початку грудня 1890 р . збори віденських радикалів за пропозицією В . Будзиновського направили українському суспільству відкритого листа , в якому аргументувалося державне право україн-^ ського народу . Лист був підписаний В . Будзйновським , І . Гриневецьким та ще сімома членами українського студентського товариства ” Січ ”. Цю ж ідею В . Будзиновський пропагував на загальному вічі галицьких українців у Відні 18 грудня 1890 р ., скликаному для обговорення політики ” нової ери ”. Виступ був схвально сприйнятий присутніми28 . Нарешті , у лютому 1891 р . віденські радикали завершили дискусію з питання перегляду програми радикальної партії і вислали в редакцію ” Народу ” проект нової програми ” 3а радикальну колегію у Відні ”, підписаної В . Будзиновським та І . Гриневецьким 29 . Автори проекту пропонували нову економічну програму , побудовану на засадах наукового соціалізму . Нова програма , зокрема , передбачала перетворення суспільства у централізовану національну державу , яка була б єдиним власником засобів виробництва . Проект містив вимогу про поділ Австрії на національно-адміністративні території , а щодо українських земель - об ’ єднання Східної Галичини з Північною Буковиною в самостійну централізовану українську державу , " оскільки се дається осягнути на дорозі правній без порушення цілости Австрії ”. Як крок до майбутнього об ’ єднання всіх українських земель висувалася вимога запровадження митної унії з Росією для економічного об ’ єднання Галичини з Наддніпрянською Україною .
Публікація проекту викликала пожвавлену дискусію в радикальному таборі . Редакція ” Народу ” в особі І . Франка та М . Пазлика назвала програму віденських радикалів ” нісенітницею ”, заснованою на " фікції державності , а посерздньо на інтересах тих верств , котрі в разі заведення самостійної руської держави в першій лінії з неї би користали , коли тим часом доля робочого люду в такій самостійній державі могла би навіть погіршитися ... Чи " радикали ” віденські не думають , що коли би як-небудь закроювалося на узискання прав , наприклад корони короля Данила , то на ту корону найшли би ся компетенти в першій лінії в рядах князів Сапіг , Чарториських , Дідущицьких і т . п .” 30 . Своє . негативне ставлення до ідеї національноидержавності в и с л о в и л и М . Драгоманов та О . Терлецький31 . В . Будзиновський та Є . Левицький під час перебування М . Драгоманова у Відні на початку 1890-х рр . спробували схилити його
129