лише у Центральній і Східній Європі. По-друге, " класичний марксизм” розвивався лише певний період- з кінця XIX ст. до 30-х рр. XX ст. Більшість його представників була репресована Сталіним та Гітлером( з числа " молодих” радикалів цю долюрозділили Ю. Бачинський таС. Вітик, якіу 1920-1930-хрр. виїхали в радянську Україну і безслідно зникли у системі ГУЛАГу). Третьою характерною рисою класичного марксизму була його схильність до трактування переважно історичних, політичних та економічних питань, на противагу від переважно філософських уподобань західноєвропейських марксистів 26.” Молоді” радикали намагалися розв’ язати українське національне питання з позицій марксистської методології. Ця спроба полягала у формулюванні постулату політичної самостійності. Хоч це звучить парадоксально, але факт залишається фактом: першими українськими державниками-самостійниками були марксисти.
Існувала принаймні одна причина, що дозволяла використовувати марксизм для обгрунтування політичних прав українського народу: хоча марксизм і проголошував майбутнє відмирання держави, але він розглядав процес творення централізованих держав як прогресивний, а до того стверджував особливу роль державних механізмів після перемоги соціалістичної революції і встановлення так званої диктатури пролетаріату.
Перший етап утвердження ідеї політичної самостійності У к раїни( 1890-1895) набрав характеру гострого внутрішньопартійного конфлікту між старшими радикалами-” драгоманівцями” і молодшими радикалами-” марксівцями”. Однак боротьба була нерівною.” Старші” радикали володіли всіма важелями партійної влади, у тому числі й редакціями партійних періодичних органів.
” Молоді” радикали не мали навіть змоги відстоювати і популяризувати свої ідеї на сторінках радикальних видань, оскільки їхні твори проходили через сувору цензуру Оранка і Павлика. Ситуація особливо ускладнилася у 1892 р., коли Пав лик, щоб уникнути атак” молодих”, які вчилися і жили у Львові та Відні, перевів видавництво” Народ” у Коломию.
Особливо чітко виявилася різниця між двома поколіннями українських соціалістів у підходах до національного питання. На І з’ їзді РУРП( жовтень 1890 р.). В. Будзиновський запропонував включити у максимальну частину програми вимогу створення власної національної держави, а у мінімальну- пропозиції про розподіл Галичини на східну( українську) і західну( польську) частини. Заперечивши йому, І. Франко зауважив, що поділ Галичини взаємно ослабив би сили українського і польсь-
128