лише у Центральній і Східній Європі . По-друге , " класичний марксизм ” розвивався лише певний період - з кінця XIX ст . до 30-х рр . XX ст . Більшість його представників була репресована Сталіним та Гітлером ( з числа " молодих ” радикалів цю долюрозділили Ю . Бачинський таС . Вітик , якіу 1920-1930-хрр . виїхали в радянську Україну і безслідно зникли у системі ГУЛАГу ). Третьою характерною рисою класичного марксизму була його схильність до трактування переважно історичних , політичних та економічних питань , на противагу від переважно філософських уподобань західноєвропейських марксистів 26 . ” Молоді ” радикали намагалися розв ’ язати українське національне питання з позицій марксистської методології . Ця спроба полягала у формулюванні постулату політичної самостійності . Хоч це звучить парадоксально , але факт залишається фактом : першими українськими державниками-самостійниками були марксисти .
Існувала принаймні одна причина , що дозволяла використовувати марксизм для обгрунтування політичних прав українського народу : хоча марксизм і проголошував майбутнє відмирання держави , але він розглядав процес творення централізованих держав як прогресивний , а до того стверджував особливу роль державних механізмів після перемоги соціалістичної революції і встановлення так званої диктатури пролетаріату .
Перший етап утвердження ідеї політичної самостійності У к раїни ( 1890-1895 ) набрав характеру гострого внутрішньопартійного конфлікту між старшими радикалами - ” драгоманівцями ” і молодшими радикалами - ” марксівцями ”. Однак боротьба була нерівною . ” Старші ” радикали володіли всіма важелями партійної влади , у тому числі й редакціями партійних періодичних органів .
” Молоді ” радикали не мали навіть змоги відстоювати і популяризувати свої ідеї на сторінках радикальних видань , оскільки їхні твори проходили через сувору цензуру Оранка і Павлика . Ситуація особливо ускладнилася у 1892 р ., коли Пав лик , щоб уникнути атак ” молодих ”, які вчилися і жили у Львові та Відні , перевів видавництво ” Народ ” у Коломию .
Особливо чітко виявилася різниця між двома поколіннями українських соціалістів у підходах до національного питання . На І з ’ їзді РУРП ( жовтень 1890 р .). В . Будзиновський запропонував включити у максимальну частину програми вимогу створення власної національної держави , а у мінімальну - пропозиції про розподіл Галичини на східну ( українську ) і західну ( польську ) частини . Заперечивши йому , І . Франко зауважив , що поділ Галичини взаємно ослабив би сили українського і польсь-
128