обов’ язковим фігурам вимог ВАКу, а, як правило, глибоке розуміння самодостатньої цінності такого роду студій для розширення інформаційних можливостей вивчення історії козацтва( і будь якого іншого предмету дослідження), конструювання нових підвалин історичного пізнання, подолання методологічної відсталості вітчизняної історичної науки в цілому.
В працях абсолютної більшості дніпропетровських істориків, для кого козацькі сюжети є провідними, історіографічні екскурси є не лише природнім, а, навіть, обов’ язковими. Окрім них проблеми історії вивчення козацтва піднімаються й у працях тих фахівців, для кого козацькі сюжети не є провідними. Відмітимо писання Г. М. Виноградова, О. І. Журби, С. В. Абросимової, В. І. Воронова [ 20 ] та інших.
Необхідно відзначити також особливу, ледь не сакральну для майже кожного дніпропетровського історика тему: „ Д. І. Яворницький і...”, бібліографія якої незчисленна. Зрозуміло, що в такому контексті проблема вивчення студій з історії козацтва є однією з провідних. Серед всього надрукованого обсягу історіографічних, джерелознавчих та археографічних текстів масштабністю та вартістю височить мегапроект Дніпропетровського історичного музею з наукового видання епістолярної спадщини академіка, який знайшов найприхильніші відгуки наукової громадськості [ 25 ].
Справді, в колі професійного вивчення козацтва особливе місце займають зусилля Дніпропетровського історичного музею ім. Д. І. Яворницького, який, за нашими спостереженнями, окрім власне музейної праці, успішно вирішує наукові завдання на фундаментальному академічному рівні. Так, продовжуючи традицію ексклюзивних проектів, співробітники музею С. В. Абросимова та Н. Є. Василенко підготували до перевидання унікальну публікацію, результат багаторічної копіткої праці, – твір Д. І. Яворницького „ Запорожье в остатках старины и преданиях народа”( СПб. 1888), де враховані власноручні правки, доповнення та зміни, що їх вносив сам автор. Сподіваємось, що вихід цієї книги, який запланований на листопад цього року під час святкування ювілею ученого, стане важливою подією не лише у регіональному козакознавстві.
Однією з провідних тем, які досліджують наукові співробітники ДІМу, є історія запорозького козацтва XV – ХVІІІ ст. Музей має унікальну колекцію козацьких старожитностей, яку започаткували його фундатори О. М. Поль і Д. І. Яворницький [ 26 ]. Протягом останніх десяти років тривало вивчення і систематизація даної колекції( 2000 одиниць зберігання), внаслідок чого створено“ Каталог козацьких старожитностей Дніпропетровського історичного музею”. В цьому проекті взяли участь наукові співробітники – Н. В. Ченцова( тепер працює в НГУ), А. С. Журба, Л. В. Бєзіна, Ю. А. Осадча, а також працівники відділу фондів, зокрема М. Й. Сердюк( археологічні речі), С. В. Абросимова( книги, архів), Т. А. Архипова( фотоматеріали) та інші.
На наукових конференціях музею, які відбуваються раз на два роки, теми з історії запорозького козацтва посідають одне з провідних місць, що знаходить відображення у наукових збірниках [ 27 ].
Музей активно працює над реалізацією різноманітних видавничих планів. Так, А. С. Журба взяла участь у підготовці до випуску книги“ Україна – козацька
13