Дмитро Яворницький та його родовід Dmytro_Yavornytskyi_ta_ioho_rodovid | Page 44

вав. За спогадами З. Д. Бурякової (сестри С. Д. Яворницької), Дмитро
Іванович дуже мало спав, влітку прокидався о 5 годині ранку, ходив
на прогулянку у парк ім. Т. Шевченка, де до нього підходили люди
(історика добре знали у місті) й він спілкувався з ними, особливо з мо-
лоддю. Потім він йшов до музею, де працював до вечора. Повернув-
шись додому, працював у кабінеті й засинав о півночі. Пам’ять у нього
була надзвичайна, особливо що стосувалося імен та дат.
1928 р. Дмитро Іванович відвідав рідну Сонцівку, подарував міс-
цевій школі свої книжки і дав гроші на ремонт і придбання літератури
для шкільної бібліотеки. Директор місцевої школи Г. П. Якубович пи-
сав славетному землякові, що після його (Яворницького) від’їзду дня
не проходило в селі без спогадів про Дмитра Івановича 38 .
Наприкінці 1929 р. Державне видавництво України запропону-
вало Д. Яворницькому підготувати (переробити) до видання його
«Историю запорожских козаков». Однак, вже насувалися страшні
часи сталінських репресій, проводилися масові чистки від «небла-
гонадійної» інтелігенції, тотальне стеження, викриття «шкідників»,
доноси, фабрикувалися справи і проводилися гучні процеси.
Й хоча Д. Яворницький не брав активної участі у політичному
житті, він перебував на обліку в ДПУ як соціально небезпечний еле-
44