Грушевськознавство: Ґенеза й історичний розвиток Hrushevskoznavstvo_Geneza_i_istorychnyi_rozvytok | Page 9

8 ЛЮБОМИР ВИНАР
Ця оцінка справедлива і повністю сходиться з думками одного з найвидатніших істориків другої половини XX століття проф. Олександра Оглоблина, який у своєму останньому листі до Академічного Комітету для відзначення 125-ліття з дня народження Михайла Грушевеького писав:
« їм ' я великого українського історика, державного діяча, президента Української Народньої Республіки має велике значення не лише для нас, українців, але й для цілого культурного світу. Ініціятива Українського Історичного Товариства перевести міжнародне відзначення цього славного ювілею заслуговує на повне признання. При цій нагоді я хотів би згадати про великий вклад проф. Любомира Винара, голови УІТ, який присвятив багатолітні наукові студії життю, діяльності і творчості Михайла Сергійовича Грушевського. Вони поклали міцний початок науці грушевськознавства » 2.
Олександер Петрович, 6. професор Любомира Винара, а опісля один з найближчих співробітників « Українського Історика * і перший президент Українського Історичного Товариства, був найавторитетнішим знавцем творчости і наукової діяльности Ювілята. Вони спільно розбудовували українську історичну науку на Заході і були близькими співробітниками.
Великий вклад Любомира Винара в українську історичну науку і грушевськознавство підкреслюють сучасні видатні українські історики Михайло Брайчевський, Ярослав Дашкевич, Ярослав Ісаєвич, Олександер Баран, Олександер Домбровський, Микола Ковальський та ін. Як основник і довголітній редактор « Українського Історика » Любомир Винар продовжував традиції української наукової історіографії і безпосередньо причинився до її розвитку, без огляду на винятково важкі обставини еміграційно-діяспорного життя.
Президія УІТ вирішила видати з нагоди ювілейного року проф. Любомира Винара його найновішу працю « Грушевськознавство: генеза й історичний розвиток ». Історик не бажав жодних ювілейних відзначень або видань з нагоди 65-ліття його життя й динамічної діяльности. Проте це найменше, що ми могли зробити, щоб відзначити тривалий вклад і повну самопосвяту Любомира Винара для розвитку української історичної науки і грушевськознавства. Йдеться про тривалі досягнення нашого історика3. Саме тому Наукова Рада Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові надала в 1994 році проф. Л. Винареві « Диплом лауреата медалі Михайла Грушевського * за його « особистий внесок у дослідження проблем історії України, видавничу та редакторську діяльність », зокрема за його дослідження і вивчення життя і творчости Михайла Грушевського. Знаємо, що в Києві постав спеціяльний Комітет, у який увійшли видатні науковці з України і інших країн і який готує окремий збірник, присвячений історикові. Бажаємо, щоб це видання швидко появилося. В Україні відносно мало знають про наукову і творчу
^ Оглоблин Олександер. « Привіт ». Український Історик, 1991, т. 27, ч. 1— 2, с. 221.
3 Заходами Львівської Наукової Бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України появилося видання Любомир Винар. Біобібліографічний покажчик( 1950— 1997). Львів, 1998, 350 с., до якого включено майже усі друковані праці історика й інші біобібліографічні матеріяли.