Грушевськознавство: Ґенеза й історичний розвиток Hrushevskoznavstvo_Geneza_i_istorychnyi_rozvytok | Page 10

9
діяльність Любомира Винара, і тому вихід збірника заповнить поважну прогалину в українській історіографії.
Праця « Грушевськознавство: ґенеза й історичний розвиток », що виходить у відновленій серії « Грушевськіяна », дає підсумки довголітніх студій історика, присвячених Михайлові Грушевському і його добі й одночасно подає теоретичні, методологічні, джерелознавчі, історіографічні і бібліографічні основи цієї нової дисципліни. Монографія основана на джерелах і літературі, а також довголітніх дослідженнях провідного історика доби Грушевського. Це винятково важлива праця в українській науковій літературі, що заслуговує на увагу істориків, соціологів, літературознавців, бібліографів і інших учених. У цей том « Грушевськіяни » включено також нарис Любомира Винара « Моя праця на полі грушевськознавства », що є доповненою і поширеною версією його ранішої автобіографічної статті « Як я став грушевськознавцем », що появилася у його праці « Михайло Грушевський: історик і будівничий нації »( Київ, 1995). Цей автобіографічний нарис винятково важливий для зрозуміння « творчої лабораторії » основника наукового грушевськознавства. В ньому подано щирі і безпосередні спостереження автора про успіхи і неуспіхи у розбудові грушевськознавства. На її основі дослідники краще і повніше зрозуміють провідні ідеї творчости і багатовимірні аспекти науково-організаційної діяльности Любомира Винара в його довголітньому змаганні за введення грушевськознавства як наукової дисципліни. На окрему увагу заслуговує перша обширна бібліографія « Грушевськіяни » Любомира Винара, опрацьована Світланою Чолган, магістром бібліотечних наук і старшим науковим співробітником Української Вільної Академії Наук( УВАН) у США. Цей фахово опрацьований довідник є найкращим показником гр / шевськознавчої творчости Любомира Винара, а також подає вибрану бібліографію праць про історика. Статті проф. Миколи Ковальського, голови Осередку УІТ в Острозі і проректора Острозької Академії, про внесок професора Л. Винара в опрацювання проблеми « Наукова історична школа » є важливими для зрозуміння істориком ґенези і розвитку історичної школи Грушевського в Львові і Києві. Стаття історика-грушевськознавця Ігоря Гирича « Професор Л. Винар і сучасне грушевськознавство » подає об’ єктивну аналізу наукової діяльности Л. Винара. Матеріяли, подані у розділі « Документація », включають важливі документи( резолюції, інформативний матеріял про наукові конференції, привіти тощо), що вказують на систематичний розвиток грушевськознавства. Іменний покажчик заключає цей том відродженої серії « Грушевськіяна », що появляється з нагоди 65-ліття народження видатного історика і грушевськознавця. Ми віримо, що ця серія буде дальше розвиватися і заповнить поважну прогалину в українській науковій літературі.
На закінчення нашого короткого вступного слова треба згадати, що в 1997 році Любомир Винар заснував і став редактором нового серійного видання УІТ « Епістолярні джерела грушевськознавства », в якому запляновано друкування важливих першоджерельних матеріялів до новітньої історії України. Як бачимо, Любомир Винар не спочиває « на лаврах », дальше роз­