Грушевськознавство: Ґенеза й історичний розвиток Hrushevskoznavstvo_Geneza_i_istorychnyi_rozvytok | Página 85

84 ЛЮБОМИР ВИНАР
« УКРАЇНСЬКИЙ ІСТОРИК », УГГ І ПОЧАТОК ГРУШЕВСЬКОЗНАВСТВА
Мені було ясно, що дисципліна грушевськознавства мусить мати відповідну тематичну і організаційну структуру, журнал, в якому могли б друкуватися праці і джерельні матеріяли про Грушевського і головно дослідників, зокрема істориків, які б досліджували різні аспекти його творчосте і діяльносте. Ці передумови заіснували вже з початком 1960-х років. Як відомо, в 1960-х роках існувала поважна криза в історичних наукових дослідах в діяспорі і в совєтській Україні. Непотрібні непорозуміння між НТШ і УВАН і штучно створені напруження між науковими установами не сприяли нормальному розвиткові історіографії на Заході. Українські історики, які мали репрезентувати українську наукову історіографію на світовому форумі і виправляти фальсифікацію українського історичного процесу партійних істориків, не могли в тій атмосфері нездорової конкуренції і безконечних дискусій, кому належить титул « правдивої і першої академії наук », справитися з своїми головними завданнями. Також не було історичного журналу— цієї творчої лябораторії історичних дослідів і історичної думки, в якому могли б співпрацювати дослідники без огляду на їхню наукову афіліяцію і їхні історіографічні концепції. Саме ця кризова ситуація була одним із головних чинників і причин оснування « Українського Історика » і постання Українського Історичного Товариства( УІТ). Про ці справи я доволі докладно писав і тому, з огляду на брак місця, не буду їх повторювати1. Натомість бажаю обмежитеся розвитком грушевськознавства у зв’ язку із народженням « Українського Історика »( 1963) і УІТ( 1965). Як ініціятор і організатор цих двох починів окрему увагу я і мої співробітники звернули на грушевськознавство, яке до того часу не мало свого журналу, своїх наукових трибун. Саме « Український Історик » і УІТ дали відповідну і потрібну організаційну структуру цій новій ділянці дослідів, а журнал, значною мірою, сповняв функцію часопису грушевськознавства. Вже під кінець 1963 року я звернувся був з просьбою до проф. О. Оглоблина, члена Ішціятивної Групи УІТ і Редакційної Колегії УІ, щоб помістив на сторінках УІ статтю про значення Грушевського в історії України. Він цю пропозицію прийняв з великим задоволенням, і вже в ч. 2— 3 « Українського Історика » за 1964 рік появилася його цінна стаття « Михайло Грушевський і українське національне відродження ». Важливо згадати, що автор цієї статті, який у 1920-х роках « воював » з Грушевським, став вище від своїх особистих почувань і дав вийнятково цінну статтю про найвидатнішого історика і історичного діяча, що
1 Про початки УІ див. мою джерельну працю « Українське Історичне Товариство: ґенеза і рання діяльність( Замітки основника УІТ)». Український Історик, т. 32, ч. 124— 127, с. 11— 52; також Любомир Винар. « Ініціятивна група Українського Історичного Товариства( До історії розвитку української історичної науки)»; Марра Mundi. Збірник наукових праць на пошану Ярослава Дашкевича... Львів— Київ, В-во М. П. Коць, 1996, с. 823— 829. Том 31 « Українського Історика » за рік 1993, присвячений 30-ліггю УІ і аналізі різних аспектів журналу.