68 ЛЮБОМИР ВИНАР
їх знищено або « загублено », треба якнайшвидше подати точнішу інформацію про їхню долю. В цій справі повинен допомогти Генеральний прокурор Г. Ворсінов і відповідні чинники в Службі Безпеки України( там знаходяться б. архіви ГПУ— НКВД). Видання недрукованих і друкованих творів Грушевського і його епістолярної спадщини необхідне для поширення джерельної основи грушевськознавства і глибинної переоцінки життя, діяльности і творчости історика. Це є передумова нових досліджень і повнішого насвітлення аналізи і синтези доби Грушевського. Я вже раніше згадував, що Інститут української археографії і джерелознавства ім. М. Грушевського, Інститут української літератури ім. Т. Шевченка і Українське Історичне Товариство плянують спільними зусиллями здійснити декілька важливих науково-видавничих проектів з рукописної спадщини Грушевського( щоденники, записники і листування).
Одночасно виринає питання про систематичну реєстрацію і опис архівних фондів грушевськіяни і видання зводного каталогу. За допомогою комп’ ютерської техніки потрібно створити « банк архівної грушевськіяни », і це приспішить і усучаснить технологію видання архівних довідників. Цей банк може бути окремою частиною запропонованого Геннадієм Боряком проекту « Археографічного реєстру національної спадщини »( АРУ) 110, базованого на комп’ ютерній техніці. Поки що потрібно видавати довідники до окремих фондів грушевськіяни, як це зробив Ігор Гирич у довіднику до родинного архіву Грушевського у Києві. Треба виробити систематичний плян праці і можливо при Археографічному інституті створити окремий відділ, в якому співпрацювали б історики, археографи, музеологи, архівісти й інші грушевськознавці. Про видання ретроспективної бібліографії праць Грушевського і про нього я вже згадував раніше. Біжучу бібліографію можемо друкувати в ж. « Український Історик » або в заплянованих збірниках « Михайло Грушевський: статті і матеріяли ». Бібліографічна контроля архівних фондів і джерел та бібліографічних досліджень грушевськіяни мусить бути задовільна і завдяки сучасній комп’ ютерній технології буде зреалізована.
Віднайдення нових архівних джерел грушевськіяни значно поширює діапазон наукового вивчення життя і спадщини Грушевського. Ідеться про нові історіографічні дослідження, в яких історики проаналізували б головні історіографічні концепції української історії включно із вивченням його схеми українського і східньоевропейського процесу. Цю схему не можна обмежувати до його славнозвісної статті « Звичайна схема « русскої » історії й
110Геннадій Боряк, Національна архівна спадщина України та державний реєстр « Археографічна україніка ». Архівні документальні ресурси та науково-інформаційні системи. Київ, 1995. Це вийнятково цінна праця, присвячена археографії і архівним фондам України. Тут пропонується застосувати комп’ ютерну техніку для створення державного реєстру « Археографічна Україна ». Включення фондів грушевськіяни в сучасні інформаційно-комп’ ютерські системи— вимога дня, якщо ідеться про найновішу технологію і оснування археографічного звідного каталогу спадщини М. Грушевського і науки грушевськознавства.