56 ЛЮБОМИР ВИНАР
хайла Сергійовича за 1886 — 1894 80 і 1904 — 1910 роки81 . Ці автобіографічні розповіді становлять особливу цінність і містять важливі дані про родинне , наукове і громадське життя Грушевського , його співпрацю з науковими діячами , письменниками , політиками і іншими діячами . Також вони є неоціненними джерелами для вивчення родинного і побутового життя Грушевського і його науково-організаційної і громадсько-політичної діяльносте . Тепер Інститут української археографії та джерелознавства ім . М . С . Грушевського у Києві і Українське Історичне Товариство плянують ці видання спільно видати82 .
Листування — епістолярна спадщина М . Грушевського , членів його родини , його співробітників і сучасників становить одну з головних джерельних категорій грушевськознавства . На загал листування можна поділити на дві групи : 1 . Приватне листування . 2 . Офіційне листування . Листи Грушевського і до нього є одним із найважливіших джерел для дослідження його приватного життя , наукової і громадсько-політичної діяльносте . Я вповні поділяю думки видатного грушевськознавця Ігоря Гирича , що
« Величезний масив епістолярію й щоденник М . Грушевського дають надзвичайно багато для дослідження українського національно-визвольного руху й громадсько-політичного життя кінця XIX — початку XX ст . Листи до історика почасти єдине джерело інформації про події історичної давнини , про процес роблення політичних програм , заміри , інтелектуальні суперечки , взаємини між визначними діячами цієї доби ... Через взаємини ми можемо простежити напрями , що постали перед українським рухом , проаналізувати причини невдач в конкретних випадках національного суспільного життя , зрозуміти ідеологію різних угруповань , сутність теоретичних суперечок і розбіжности поглядів » 83 .
До того можемо додати , що систематичне вивчення родинного життя М . Грушевського , його взаємин з дружиною , донькою , братом і іншими членами роду Грушевських знаходять , значною мірою , своє віддзеркалення в листуванні . Не забуваймо , що Михайло Сергійович вийнятково дбав про архівні родинні матеріяли ( щоденники , листування , записники )
80 Михайло Грушевський , « Щоденник ». Київська старовина , 1993 , ч . 1 , с . 4 .
81 Ігор Гирич , « Щоденник М . Грушевського як історичне джерело ». Український Історик , 1991 — 1992 , т . 38 — 39 , с . 344 — 351 ; Ігор Гирич , Щоденники М . С . Грушевського ( 1904 — 1910 рр .), Київська старовина , 1995 , ч . 1 .
82 Лист П . С . Соханя , директора Інституту до Любомира Винара , голови УІТ з 24 жовтня 1996 року в справі спільного видання цих двох щоденників М . Грушевського .
Ігор Гирич , Архів М . Грушевського як джерело для вивчення діяльности визначних постатей українського руху ( М . Грушевський , С . Єфремов , В . Липинський , М . Василенко ). Автореферат дисертації . К ., Інститут української археографії НАН України , 1995 , с . 1 . У своїй праці історик подає таку клясифікацію архівних джерел : 1 . Епістолярні . 2 . Наративні . 3 . Офіційна документація державних фондоутворювачів . 4 . Преса ( газети і журнали ). 5 . Публікації вчених з суспільної проблематики , с . 3 .