зо
ЛЮБОМИР ВИНАР
ними впровадженнями і коментарями грушевськознавців . Поява англомовного перекладу монументальної праці найвидатнішого українського історика стане переломовою подією у світовій історіографії33 . Наші думки про ставлення до Грушевського неукраїнських істориків закінчимо оцінкою Джеймса В . Томсона , автора монументального нарису світової історіографії . Він дав таку характеристику творчої спадщини Грушевського :
« Його 9-ти томна історія написана по-українськи , це монумент ерудиції , справжня енциклопедія досліджень цілого покоління українських , російських , німецьких і польських учених . Цією працею Грушевський , який головував у парляменті , що проголосив незалежну Україну ( тимчасово ) у 1917 р ., дав свойому народові наукову базу його національної ідеології » 34 .
Немає сумніву , що неукраїнські історики —* спеціялісти історії України дадуть об ’ єктивну оцінку М . Грушевському як історикові і творцеві історії .
Найновіший період дослідів Грушевського характеризується широкою джерельно-архівною базою , що безпосередньо впливає на повніше насвітлення і аналізу Грушевського і його доби . Співпраця грушевськознавців у ґльобальному , міжнародному вимірі і покликання до життя Міжнародного товариства ім . М . Грушевського причинюється до популяризації дослідів життя і творчости історика в Україні і поза її межами .
У 1966 році , в якому ми ставили початкові основи під цю нову українознавчу науку , не можна було припустити , що за відносно короткий час творча спадщина Грушевського повернеться в Україну * і що наука грушевськознавства буде розвиватися на рідних землях . Як бачимо , часами недосяжні мрії стають реальністю . Мабуть , вийнятково важливою справою є збільшення кадрів грушевськознавців ( істориків , археологів , політологів , літературознавців , архівістів , соціологів , бібліографів і інших ). Зокрема йдеться про молоде покоління дослідників , які перебирають традицію наукового грушевськознавства і дальше його розбудовують . На них покладаємо ти * у найбільшу надію .
33 Англомовний переклад ІУР має свою історію . Спершу цією справою займалося УТТ , Ол . Оглоблин , Л . Винар та інші історики мали опрацювати відповідний проект . Через незадовільну фінансову базу не вдалося тоді зреалізувати цей задум . Згодом Українська асоціяція університетських професорів ( М . Мельник , П . Стерчо та ін .) бажали виготовити переклад , але з цього проекту нічого не вийшло . Третьою установою , яка бажала виготовити англомовний переклад ІУР ,— це НТ1ІІ в Америці . Сенатор П . Юзик з Оттави і д-р Я . Падох займалися цією справою . Див . Петро Стерчо . « До видання « Історії України-Руси » М . Грушевського *. Український Історик , 1984 , ч . І — 4 , с . 236 — 250 . Уже були виготовлені перші томи ІУР — але знову ж з цього задуму нічого не вийшло . Тепер , виглядає , що в кінці появиться англомовний переклад ІУР з рамені Канадського інституту українських студій і за фінансовою допомогою п . П . Яцика з Торонто і української громади в Канаді .
34 James Westfall Thomson A History of Historical Writing , vol . 2 , New York , 1967 , p . 627 .