Грушевськознавство: Ґенеза й історичний розвиток Hrushevskoznavstvo_Geneza_i_istorychnyi_rozvytok | Page 30
І. ВСТУП ДО НАУКИ ГРУШЕВСЬКОЗНАВСТВА
29
made much more difficult without the significant and often irreplaceable work
of its contributors»29.
І хоча ця біографія не основана на ширшій джерельній базі (тоді не було
доступу в Україні до архівів), проте вона причинилася до популяризації
історичної постаті Грушевського серед англомовного світу30. Я зайнявся
дослідженням історіографічних концепцій і бібліографією історика31 — і це
мало вплив на розбудову міжнародної грушевськіяни і грушевськознавства.
На сторінках «Українського Історика» і інших журналів появлялися праці
Г. Нойбавера, І. Каменецького, Е. Вайнота, Н. Лобковіца і інших дослід
ників у німецькій і англійській мовах, що були присвячені різним аспектам
діяльности і творчости Грушевського32. Саме тепер підготовляється англо
мовний збірник «Михайло Грушевський: життя і творчість» (редактори
Л. Винар і Ол. Сидоренко), що започаткує новий етап міжнародного гру
шевськознавства. І тут вклад У IT і Міжнародного Товариства ім. Грушев
ського у співпраці з іншими українознавчими університетськими осередка
ми і науковими установами зможе відіграти важливу, якщо не вирішальну
ролю в розбудові грушевськознавства у глобально-міжнародному вимірі.
На окрему увагу і відзначення заслуговує переклад на англійську мову
«Історії України-Руси» М. Грушевського за редакцією Франка Сисина з
рамені Канадського інституту українських студій Альбертійського універси
тету. Віримо, що за короткий час появляться окремі томи ІУР з відповід
29 У перекладі: «Особливу увагу треба звернути на працю, пророблену Любомиром
Винарем і його колегами з Українського Історичного Товариства. Понад двадцять
років Винар і його співробітники приділяли велику увагу збиранню й дослідженню
матеріялів, зв’язаних з Грушевеьким, та публікуванню їх у журналі «Український
Історик». Матеріяли, зібрані і опубліковані Винарем, включають автобіографічні пи
сання Грушевського, його листів до окремих осіб та інституцій у Північній Америці,
листування, що відноситься до нього, а також мемуари, йому присвячені. «Україн
ський Історик» — це журнал, найчастіше цитований у цій студії, і хоча мої інтерпре
тації часто відрізняються від висловлених у даному журналі, я готов признати, що
моє завдання було б багато тяжчим без важливої і часто незаступної праці його
авторів». Thomas М. Prymak, Mykhailo Hrushevskyi: The Politics of Culture. Toronto, To
ronto University Press, 1987, pp. 9—10. Ми навели довший уривок канадського моло
дого історика, щоб насвітлити вплив публікацій грушевськіяни в УІ на докторанта в
канадському університеті.
30 Див. рецензію Б. Кліда. Український Історик, т. 28, ч.І—2, с. 182—184.
31 Lubomyr R. Wynar, Mykhailo Hrushevsky; Ukrainian-Russian Confrontation in Histo
riography. Toronto, иНдА, 1988. Mykhailo Hrushevs 'kyi, 1866—1934. Bibliographic Sources.
Нью-Йорк: Ukrainian Histirical Association, 1985, XVIII, 203 p. Mychailo Hrusevskyj:
Biobibliographische Quellef 1966—1934. Мюнхен: Ukrainishe Freie Universität, 1984, 68 p.
«Michael Hrushevsky’s Scheme of Ukrainian History in the Context of the Study of Russian
Colonialism and Imperialism», у кн.: Russian Empire: Some Aspects of Tsarist and Soviet
Colonial Practices. Cleveland: Institute for Soviet and East European Studies, John Carrol
University, 1985, c. 19—39.
32 Точний бібліографічний опис праць про Грушевського в англійській і німецькій
мовах поданий в Український Історик: журнал Українського Історичного Товариства.
Покажчик змісту 1963—1992. Київ, Інститут української археографії, 1993, с. 35—112.