106 ЛЮБОМИР ВИНАР
шану редагувати, « Студії з історії України », і я мав приємну зустріч з студентами і професорами Київського університету. Також в рямках ювілейних святкувань відбулась офіційна презентація видання ген. Володимира Пристайка і д-ра Юрія Шаповала « Михайло Грушевський і ГПУ— НКВД », що її видала Академія Наук, УЇТ і Служба безпеки України. Це перший раз довелося зустрінутися з працівниками СБУ, які численно прибули разом із запрошеними гістьми на цю презентацію. Виступи на телевізії і двох радієвих програмах і інші заняття до певної міри мене втомили. Але я був більш як вдоволений. Ми мали нагоду відбути наради Управи УІТ, Редакційної Колегії « Українського Історика » і обговорити важливі питання відносно сучасного стану грушевськознавства і історіографії. Зокрема, розмови з видатними істориками М. Брайчевським і Я. Дашкевичем, зустріч з членами київського Осередку УІТ, який тепер має назву Осередок УІТ ім. Грушевського, були вийнятково корисні. Треба згадати, що 27 вересня в Національній опері ім. Т. Шевченка відбулося урочисте засідання за участю Президента Л. Кучми, його заступників і численних міністрів Уряду. Було якось дивно, що Президент Кучма не привітав присутніх і не сказав бодай короткого слова... проте це може такий протокол. У кожному разі, Національна опера була заповнена, і після концерту я мав змогу зустрінутися з деякими істориками з Дніпропетровська і Львова. Можливо, що найбільшим недомаганням моїм був брак часу, щоб відбути додаткові зустрічі і наради. Я їхав втомлений, але вдоволений з вірою, що Українська Держава зближується з державницькими концепціями Грушевеького з 1918 р., а дослідники в Україні активно розвивають дисципліну грушевськознавства. На жаль, я не мав змоги взяти участь у конференціях у Львові і Острозі. Після повороту в Америку ми готувалися до конференції в Нью-Йорку, що була також центральною імпрезою в ювілейному році Грушевського.
В Нью-Йорку відбулася наукова конференція 27 жовтня 1996 р. в виклад овій залі Українського Інституту Америки21. Україну репрезентував Юрій Щербак, амбасадор в Америці, і проф. Леонід Решодько, генеральний секретар Київського державного комітету для відзначення ювілею М. Грушевського. Треба сказати, що Нью-йоркська конференція за своєю програмою була дещо інша від інших імпрез. У другій частині відбувся « круглий стіл », присвячений обговоренню сучасного стану українознавчих студій на Заході з участю професорів американських університетів. Мені виглядало, що в нашій американській конференції було більше учасників, як на міжнародній конференції у Києві. Треба відзначити, що у всіх ювілейних конференціях, крім обговорення наукової спадщини Грушевського, також обговорено значення державно-політичних концепцій Грушевського з періоду Української Народньої Республіки для сучасної Української Держави. У доповідях Івана Кураса і Івана Дзюби у Києві, Юрія Щербака в Нью-Йорку
21 Докладніше про перебіг конференції в статті Тамари Булат. « Михайло Грушевський— історик, суспільно-політичний діяч, державотворець: ювілейна наукова конференція в Нью-Йорку ». Український Історик, 1996, т. 33, ч. 1— 4, с. 407— 412.