Грушевськознавство: Ґенеза й історичний розвиток Hrushevskoznavstvo_Geneza_i_istorychnyi_rozvytok | Page 105

104 ЛЮБОМИР ВИНАР
допомогою членів Комітету, без огляду на різні перешкоди, я створив і очолив цей Комітет, що відіграв одну з центральних ролей у тривалому відзначенні 130-ліття народження найвидатнішого українського історика. Комітет складався з екзекутивного відділу і членів загального Комітету. Крім того, він мав краєві відділи, які діяли в Австралії, Америці, Канаді, Україні, Німеччині, Польщі і Франції. В Україні найближче я співпрацював з видатними істориками і науковцями-організаторами конференцій і установами. З установ згадаю Осередок У1Т ім. М. Грушевського в Києві, Осередок УІТ ім. Грушевського в Острозі, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України в Києві і Львові, Київський Державний університет, НТШ у Львові, Історико-меморіяльний Музей в Києві, Інститут історії України НАН України, Національний університет Острозької Академії, Львівська наукова бібліотека ім. Стефаника, Інститут історичних досліджень Львівського університету, Інститут українознавства ім. І. Крил’ якевича та ін. 19.
Уже сам цей список вказує, скільки листів і факсових повідомлень, телефонічних розмов треба було відбути, щоб наш Комітет розгорнув діяльність в Україні. На цьому місці хочу згадати про близьку співпрацю М. Брайчевського, Я. Дашкевича, І. Гирича, М. Ковальського, О. Романева, П. Соханя, В. Сергійчука, С. Панькову, Я. Ісаєвича та інших, які допомагали нам у праці. З Америки треба відзначити працю О. Сидоренка, Т. Булат, О. Домбровського, які мені, в міру можливого, допомагали. З Європи, Канади і Австралії— В. Мотику, А. Жуковського, С. Козака, Д. Злепка, М. Тарнавецького, О. Барана та інших. Це перший раз в ґльобальному вимірі постав такий Міжнародний Комітет, який безпосередньо причинився до популяризації грушевськознавства як окремої дисципліни і до відбуття різних конференцій, присвячених М. Грушевському, бібліотечних і архівних експозицій і інших імпрез. Рівночасно ми нав’ язали тісну співпрацю з київським державним комітетом, покликаним до життя президентом Кучмою,— « Оргкомітет з підготовки та відзначення 130-річчя від дня народження М. С. Грушевського ». Я співпрацював безпосередньо з віце-прем’ єр-міністром Іваном Курасом і відповідальним секретарем проф. Л. Решодьком. Ця співпраця причинилася до координації діяльности двох комітетів20. В Америці ми також співпрацювали з амбасадором України до Америки— д-ром Юрієм Щербаком. Заходами або при співпраці Міжнародного Комітету і УІТ відбуто 14 конференцій і декілька виставок архівних матеріялів і публікацій Грушевського у Києві, Львові, Острозі, Торонті, Мюнхені, Урбані, Нью-Йорку, Бостоні, Парижі та інших містах. Найважніші, або го­
19 Точний список усіх членів Міжнародного Комітету і інформації про його структуру поданий в статті « Міжнародний Академічний Комітет для вшанування 130-ліття з дня народження Михайла Грушевського ». Український Історик, 1965, т. 33, ч. 1— 4, с. 358-364.
20 Частину офіційного листування між двома комітетами подано в розділі « Ювілейний рік Михайла Грушевського... Матеріяли ». Український Історик, 1965, т. 33, ч. 1— 4, с. 429— 440. Там також вміщено інші документи.