II. НА СЛУЖБІ ГРУШЕВСЬКОЗНАВСТВА 103
тя Українського Історичного Товариства( 1965— 1995) і під час мого побуту в Україні була змога докладно обговорити запляновані ювілейні відзначення Грушевського, а також проаналізувати питання сучасного стану української історичної науки і грушевськознавства. В минулому УІТ переборювало різні кризові ситуації, і тому я вірив, що зможемо до певної міри допомогти нашим колегам в Україні якось вийти з цієї кризи і гідно відзначити пам’ ять основника української національної історіографії у 1996 році.
ДІЯЛЬНІСТЬ МІЖНАРОДНОГО АКАДЕМІЧНОГО КОМІТЕТУ І ЮВІЛЕЙ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО В 1996 РОЦІ
Пишучи ці спогади, я зупинився над моєю науково-організаційною діяльністю протягом останніх сорока років. Виринуло питання, які мої завдання були найтяжчими. Я прийшов до переконання, що в широкому контексті академічно-наукової діяльносте треба вирізнити здійснення трьох починів, а саме: 1) основання і розбудову « Українського Історика », що вимагало притягнення до співпраці дослідників, зорганізування Редакційної Колегії і боротьбу за вдержання журналу, 2) створення і розбудова Українського Історичного Товариства, що сьогодні діє в Америці, Европі, Україні і Канаді, 3) науково-дослідна й академічно-організаційна розбудова грушевськознавства і систематична праця над збільшенням кадрів грушевськознавців. Саме в цій третій категорії у вужчому масштабі створення і розгорнення діяльносте « Міжнародного Академічного Комітету для вшанування 130-ліття з дня народження Михайла Грушевського( 1866— 1996)» забрало в мене дуже багато часу і енергії і було одним з трудніших завдань. Ішлося про створення репрезентативного ювілейного комітету, який складався б з поодиноких установ і дослідників з України, Америки, Західньої Европи, Канади і Австралії. Організація цього комітету, що діяв при Президії УІТ, була прямим наслідком проголошення нами на Міжнародній конференції, присвяченій 30-літтю УІТ, що відбулася в Київському університеті, міжнародного року М. Грушевського у 1996 р. 18.
Протягом моєї діяльносте я організував багато наукових комітетів і конференцій, але це перший раз йшлося про міжнародний комітет, що мав діяти в різних країнах. На початку я не знав, що вся головна відповідальність спаде на мене, а також що будуть деякі ускладнення. Дехто навіть говорив, що назва « міжнародний » не підходить, бо комітет головно складався з українських науковців і установ. Я вияснював, що раз комітет діє у різних країнах світу— самозрозуміло, стає міжнароднім. Також комітет діяв при Президії УІТ, а це значило, що вся відповідальність, моральна і матеріяльна, була нашого Товариства. По довгих місяцях напруженої праці з деякою
18 Ярослав Дзира, « Міжнародна конференція, присвячена ЗО-літпо УІТ ». Український Історик, 1995, т. 32, ч. 1— 4, с. 353— 355. Автор пише: « На останній сесії конференції голова УІТ Любомир Винар проголосив наступний рік міжнародним науковим роком М. Грушевського », с. 354.