Відродження наукового життя після Другої світової війни: 1945-1952 Vidrodzhennia_ukrainskoho_naukovoho_zhyttia_pislia | Page 7
66
Відновлено львівську структуру Товариства з трьома секціями: Істо
рично-Філософічній, Філологічній, і Математично-Природописно-
Лікарській. НТШ відновило серійне видання – “Записки НТШ” і
журнал “Сьогочасне й минуле”, започаткувало видання “Хроніки
НТШ” та інших публікацій. При секціях діяли численні наукові комі-
сії. Найважливішим науково-видавничим проєктом НТШ було вже
згадане започаткування за ініціятивою проф. В. Кубійовича видання
“Енциклопедії Українознавства”, в якій співпрацювали провідні укра-
їнські вчені на еміґрації. Можна сказати, що ЕУ була найважливішим
виданням українських вчених Ді-Пі періоду, яка опісля вийшла в гас-
ловій формі в українській і англійській мовах. В НТШ було створено
“Інститут Енциклопедії” на чолі з професорами Кубійовичем і Зеноном
Кузелею. При НТШ створено бібліотеку й архів. У зв’язку із виїздом
членів НТШ за океан, було продовжено працю НТШ в Америці,
Канаді й Австралії. З провідних членів товариства слід згадати В.
Кубійовича, З. Кузелю, Я. Пастeрнака, Л. Білецького, Я. Падоха, Ю.
Полянського, М. Чубатого та інших.
В 1947 році УВАН і НТШ обговорювали питання поєднання
двох центральних наукових установ в одну. Проте до об’єднання не ді-
йшло через внутрішні непорозуміння 7 .
Український Вільний Університет (УВУ)
Велику ролю в еміґраційному науковому життя відіграв Український
Вільний Університет, який до 1944 року діяв на правах повноправного
університету, визнаного чехословацьким міністерством освіти в Празі.
З ініціятиви УВУ повстав Музей Визвольної Боротьби в Празі. Після
1945 року в Німеччині опинилося багато професорів і студентів УВУ.
Завдяки професорам УВУ Вадимові Щербаківському, Іванові Мір
чукові та іншим, в листопаді 1945 року в Мюнхені було відновлено
діяльність університету, з тією ж структурою, як в Празі: було два
факультети: Філософічний, поділений на різні відділи, і Факультет
права і суспільно-економічних наук. Завданням УВУ було плекати усі
галузі наук, зокрема ті, що безпосередньо відносяться до українознавства.
Головна мета університету була підготовити студентів до самостійної
наукової праці в окремих галузях українознавства, створити кадри
наукових працівників і спеціялістів в різних академічних дисциплінах.
В 1944 році в УВУ працювало 44 професори, 16 доцентів і 18 лекторів.
В роках 1946 – 1948 в УВУ вчилося біля 500 студентів. В 1950 році
окремим декретом міністерство Освіти й віровизнань визнало УВУ на
правах приватного університету на рівні інших німецьких університетів.
В 1948 році при УВУ було засновано Інститут заочного навчання. Слід
згадати, що в УВУ одержали свої докторати такі видатні вчені як Юрій
Шевельов, Юрій Бойко, Петро Курінний і інші. УВУ тісто співпрацював
з НТШ і іншими науковими установами 8 .