Відродження наукового життя після Другої світової війни: 1945-1952 Vidrodzhennia_ukrainskoho_naukovoho_zhyttia_pislia | Page 7

66 Відновлено львівську структуру Товариства з трьома секціями: Істо­ рично-Філософічній, Філологічній, і Математично-Природописно- Лікарській. НТШ відновило серійне видання – “Записки НТШ” і журнал “Сьогочасне й минуле”, започаткувало видання “Хроніки НТШ” та інших публікацій. При секціях діяли численні наукові комі- сії. Найважливішим науково-ви­давничим проєктом НТШ було вже згадане започаткування за ініціятивою проф. В. Кубійовича видання “Енциклопедії Українознавства”, в якій співпрацювали провідні укра- їнські вчені на еміґрації. Можна сказати, що ЕУ була найважливішим виданням українських вчених Ді-Пі періоду, яка опісля вийшла в гас- ловій формі в українській і англійській мовах. В НТШ було створено “Інститут Енциклопедії” на чолі з професорами Кубійовичем і Зеноном Кузелею. При НТШ створено бібліотеку й архів. У зв’язку із виїздом членів НТШ за океан, було продов­жено працю НТШ в Америці, Канаді й Австралії. З провідних членів товариства слід згадати В. Кубійовича, З. Кузелю, Я. Пастeрнака, Л. Бі­лецького, Я. Падоха, Ю. Полянського, М. Чубатого та інших. В 1947 році УВАН і НТШ обговорювали питання поєднання двох центральних наукових установ в одну. Проте до об’єднання не ді- йшло через внутрішні непорозуміння 7 . Український Вільний Університет (УВУ) Велику ролю в еміґраційному науковому життя відіграв Український Вільний Університет, який до 1944 року діяв на правах повноправного університету, визнаного чехословацьким міністерством освіти в Празі. З ініціятиви УВУ повстав Музей Визвольної Боротьби в Празі. Після 1945 року в Німеччині опинилося багато професорів і студентів УВУ. Завдяки професорам УВУ Вадимові Щербаківському, Іванові Мір­ чукові та іншим, в листопаді 1945 року в Мюнхені було відновлено діяльність університету, з тією ж структурою, як в Празі: було два факультети: Філософічний, поділений на різні відділи, і Факультет права і суспільно-економічних наук. Завданням УВУ було плекати усі галузі наук, зокрема ті, що без­посередньо відносяться до українознавства. Головна мета університету була підготовити студентів до самостійної наукової праці в окремих галузях українознавства, створити кадри наукових працівників і спеціялістів в різних академічних дисциплінах. В 1944 році в УВУ працювало 44 професори, 16 доцентів і 18 лекторів. В роках 1946 – 1948 в УВУ вчилося біля 500 студентів. В 1950 році окремим декретом міністерство Освіти й віровизнань визнало УВУ на правах приватного університету на рівні інших німецьких університетів. В 1948 році при УВУ було засновано Інститут заочного навчання. Слід згадати, що в УВУ одержали свої докторати такі видатні вчені як Юрій Шевельов, Юрій Бойко, Петро Курінний і інші. УВУ тісто співпрацював з НТШ і іншими науковими установами 8 .