Відродження наукового життя після Другої світової війни: 1945-1952 Vidrodzhennia_ukrainskoho_naukovoho_zhyttia_pislia | Page 6

65
Наукові установи займалися науково-дослідчою діяльністю , організацією наукових видань і науковими конференціями . Головним завданням УВУ й інших високих шкіл було виховати нові кадри українських вчених і професіоналістів , які продовжували б діяльність наукових установ і університетів та розбудовували українське наукове життя і українську національну культуру . Наукові установи і українські високі школи започаткували свою організаційну і науково-видавничу діяльність , яка була , між іншим , ускладнена браком задовільної фінансової бази .
Головним середником наукової комунікації були наукові конференції і науково-інформаційні видання ( напр ., бюлетені УВАН , УВУ , НТШ і інших установ ).
Тепер коротко про окремі наукові установи .
Українська Вільна Академія Наук ( УВАН )
Академію було засновано 15 листопада 1945 року . В УВАН до 1946 року діяло вже 12 наукових груп , які начислювали 86 дійсних членів . Академія мала три роди членів : 1 ) дійсні члени ( академіки ); 2 ) члени-кореспонденти ; 3 ) члени-наукові співробітники .
Згодом за проєктом нового статуту було створено 4 відділи
УВАН : 1 . Історично-філологічно-філософічний ; 2 . Правничо-економічний ; 3 . Природознавчий з підрозділом медичних наук ; 4 . Математичний з підрозділом технічних наук . При УВАН створено бібліотеку і архів , започатковано видання “ Бюлетеню ” і “ Літопису ” і монографічні видання . Основне завдання члени Академії бачили в продовженні роботи Всеукраїнської Академії Наук у Києві , як центральної наукової установи , що плекала б українську вільну науку на еміґрації 6 . З провідних членів Академії слід згадати Дмитра Дорошенка , Олександра Оглоблина , Наталію Полонську- Василенко , Петра Курінного , Юрія Шевельова , Володимира Мія ковського , Леоніда Білецького , Лева Чикаленка , Бориса Крупницького й інших . В УВАН упроваджено такі наукові членські категорії : дійсні члени ( де-факто академіки ), члени-кореспонденти і члени-наукові співробітники . Президія ЦПУЕН 4 червня 1946 року ухвалила признати УВАН центральною науковою установою на еміґрації . У зв ’ язку із виїздом українських науковців і першого президента Академії проф . Дмитра Дорошенка за океан , було продовжено працю УВАН у Канаді й Америці , де вони існують по сьогоднішній день .
Наукове Товариство ім . Шевченка ( НТШ )
За ініціятивою проф . Володимира Кубійовича в Мюнхені 30 березня 1947 року було відновлено діяльність НТШ , яке очолив проф . Іван . Раковський , а генеральним секретарем став Володимир Кубійович .