65
Наукові установи займалися науково-дослідчою діяльністю, організацією наукових видань і науковими конференціями. Головним завданням УВУ й інших високих шкіл було виховати нові кадри українських вчених і професіоналістів, які продовжували б діяльність наукових установ і університетів та розбудовували українське наукове життя і українську національну культуру. Наукові установи і українські високі школи започаткували свою організаційну і науково-видавничу діяльність, яка була, між іншим, ускладнена браком задовільної фінансової бази.
Головним середником наукової комунікації були наукові конференції і науково-інформаційні видання( напр., бюлетені УВАН, УВУ, НТШ і інших установ).
Тепер коротко про окремі наукові установи.
Українська Вільна Академія Наук( УВАН)
Академію було засновано 15 листопада 1945 року. В УВАН до 1946 року діяло вже 12 наукових груп, які начислювали 86 дійсних членів. Академія мала три роди членів: 1) дійсні члени( академіки); 2) члени-кореспонденти; 3) члени-наукові співробітники.
Згодом за проєктом нового статуту було створено 4 відділи
УВАН: 1. Історично-філологічно-філософічний; 2. Правничо-економічний; 3. Природознавчий з підрозділом медичних наук; 4. Математичний з підрозділом технічних наук. При УВАН створено бібліотеку і архів, започатковано видання“ Бюлетеню” і“ Літопису” і монографічні видання. Основне завдання члени Академії бачили в продовженні роботи Всеукраїнської Академії Наук у Києві, як центральної наукової установи, що плекала б українську вільну науку на еміґрації 6. З провідних членів Академії слід згадати Дмитра Дорошенка, Олександра Оглоблина, Наталію Полонську- Василенко, Петра Курінного, Юрія Шевельова, Володимира Мія ковського, Леоніда Білецького, Лева Чикаленка, Бориса Крупницького й інших. В УВАН упроваджено такі наукові членські категорії: дійсні члени( де-факто академіки), члени-кореспонденти і члени-наукові співробітники. Президія ЦПУЕН 4 червня 1946 року ухвалила признати УВАН центральною науковою установою на еміґрації. У зв’ язку із виїздом українських науковців і першого президента Академії проф. Дмитра Дорошенка за океан, було продовжено працю УВАН у Канаді й Америці, де вони існують по сьогоднішній день.
Наукове Товариство ім. Шевченка( НТШ)
За ініціятивою проф. Володимира Кубійовича в Мюнхені 30 березня 1947 року було відновлено діяльність НТШ, яке очолив проф. Іван. Раковський, а генеральним секретарем став Володимир Кубійович.