Відродження наукового життя після Другої світової війни: 1945-1952 Vidrodzhennia_ukrainskoho_naukovoho_zhyttia_pislia | Page 5

64
Таблиця (хронологічна) ∗
І.
УКРАЇНСЬКІ НАУКОВІ УСТАНОВИ НА ЕМІҐРАЦІЇ
(Період Ді-Пі, 1945 – 1952)
Червень 1945: Історично-Філологічне Товариство (Баварія,
Володимир Мія­ковський)*;
Листопад 1945: Українська Вільна Академія Наук (Авґсбурґ;
Дмитро Дорошенко, Петро Курінний, Вадим Щербаківський);
Листопад 1945: Українське Наукове Товариство (Мюнхен, Вадим
Щер­баківський);
Червень 1946: Український Чорноморський Інститут (Баварія; Лев
Биковський, Михайло Міллер);
1946: Український Суходолів Інститут (Тиміш Олексіюк, Лев Би­
ковський)*;
1946: Український Океанічний Інститут (Лев Биковський)*;
1946: Інститут української мартирології (Мюнхен, Олександер
Оглоблин);
1946: Український Генеалогічний Інститут (Франкфурт, Євген Ар­
хіпенко);
1946: Церковно-археографічна комісія при Апостольській Візи­
тататуpі (Мюнхен, Олександер Оглоблин, Наталія Полонська-Василен­
ко, Василь Лен­цик)*;
Березень 1947: Наукове Товариство ім. Шевченка (Мюнхен,
Володимир Ку­бійович, Зенон Кузеля, Іван Раковський)*.
ІІ.
УКРАЇНСЬКІ ВИСОКІ ШКОЛИ НА ЕМІҐРАЦІЇ
(1945 – 1952)
Червень 1945: Український Технічно-Господарський Інститут
(УТГІ) (Реґенсбурґ, Борис Іваницький)*;
Серпень 1945: Українська Висока Економічна Школа (Мюнхен,
Михайло Величківський, Борис Мартос);
Листопад 1945: Український Вільний Університет (Мюнхен, Анд­
рій Яковлів, Вадим Щербаківський, Іван Мірчук)*;
Листопад 1945: Греко-Католицька Духовна Семінарія (Баварія, о.
Василь Лаба);
Листопад 1945: Богословська Педагогічна Академія УАПЦ (Мюн­
хен, Пантелеймон Ковалів, Архиєп. Михаїл).
З поданої таблиці можна зробити висновок, що Мюнхен став го­
лов­ним осередком українського наукового і університетського життя в
Західній Европі. Двома центральними установами були УВАН і НТШ,
а з високих українських шкіл УВУ і УТГІ.
∗
Зірочкою позначено установи, які продовжили свою діяльність в
цей період.