63 рій Яковлів у своїй доповіді пропонував відновлення Українського Ака демічного Комітету , що був заснований в Празі у 1924 р . для співпраці в Лізі Націй , і припинив свою діяльність в 1938 році . Комітет сповняв ролю координаційного центру українських наукових установ до 1938 року 3 . Український Академічний Комітет мав також репрезентувати українську науку і культуру на міжнародному форумі . Базою цього проєкту мав стати професорський колектив УТГІ .
Другий плян українського наукового життя подав проф . В . Кубійович в 1945 році . Він в ’ язався із відновленням Мазепино-Могилянської Академії Наук , яка була основана Урядом УНР перед Другою світовою війною в 1938 році . Одночасно Кубійович обговорив стан української науки на еміґрації і визначив її напрямні в майбутньому , підкреслюючи ролю українського університету і потребу осування в різних країнах українських наукових інститутів , зокрема в Америці , Канаді , Арґентині , Парижі , Римі і Німеччині , які були б подібні до передвоєнних наукових інститутів у Берліні і Варшаві . Треба згадати , що він відновив діяльність НТШ в Мюнхені в 1947 році і був ініціятором і редактором головного наукового проєкту часів Ді-Пі періоду – “ Енциклопедії Українознавства ”, в якій співпрацювали українські вчені з різних українських наукових установ і університетів 4 .
У 1945 році поруч вищезгаданих проєктів , група українських вчених : Петро Курінний , Дмитро Дорошенко , Володимир Міяковський та інші , які проживали в Авґсбурґському таборі , висунули концепцію створення Української Вільної Академії Наук , яка мала продовжити працю Української Академії Наук з 1918 року , Всеукраїнської Академії Наук 1920-их років , Київського Наукового Товариства ( 1907 – 1921 ) і Наукового Товариства ім . Шевченка . В грудні 1945 року вже створено в Авґсбурзі першу групу Академії під назвою “ Група перед і ранньої історії України ” і від того часу УВАН стала першою українською центральною установою депівського періоду , яка після виїзду Українських учених за океан поширила свою діяльність в Канаді й Америці . Важливо згадати , що Центральне Представництво Української Еміґрації ( ЦПУЕН ), створене у 1945 р ., визнало УВАН найвищою українською науковою установою на еміґрації . Професор Дмитро Дорошенко , який очолював Відділ Культури і Освіти ЦПУЕН , був обраним першим президентом Академії 5 . Два роки пізніше відновило свою діяльність в Мюнхені НТШ , головним промотором якого став Володимир Кубійович і інші члени львівського НТШ . Також на еміґрації відновили свою діяльність українські високі школи УВУ і УТГІ і повстала нова Українська Висока Економічна Школа ( УВЕШ ). З нових високих шкіл треба згадати Українську Православну Богословську Академію і Греко-Католицьку Духовну Семінарію .
В основному структура українського наукового життя в цьому періоді охоплювала українські наукові установи і університети .