Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Page 83

Розділ 1. Історик як націєтворець киди супроти Грушевського та інших лідерів українського руху в Гали­ чині181. Багато ідей Щеґолєва відбилися у звіті голови російського по­ ліцейського управління в окупованій Галичині полковника Мєзєнцова. Грушевський поставав у цьому документі головним галицьким «мазепин- цем». В офіційному російському лексиконі «мазепинець» - уособлення зради та сепаратизму, а Грушевського та інших лідерів українського руху вважали за воєнних обставин саме потенційними зрадниками182. У своєму звіті Мєзєнцов змальовував цілий український рух у Галичині як мазепинський. Його очільники нібито прагнуть створити з українських етнічних земель Російсь кої імперії українську державу під австрійським протекторатом. Мєзєнцов твердив, буцімто Грушевського як лідера ма- зепинського руху відрядили до Києва його спільники з Союзу визво­ лення України, щоби вести мазепинську пропаганду серед населення і російських військ, розташованих у Наддніпрянській Україні183. Жорстка настанова щодо «мазепинців» вилилася в рішучу кампа­ нію проти українського руху в Російській імперії. Влада позакривала майже всі українські інституції й видання. Під цим оглядом, арешт Гру­ шевського - логічний наслідок урядової політики щодо українського руху. З початком війни поборники всеросійської єдности і давні вороги Грушевського, як-от його колишній декан Флорінський, набули необ­ межену можливість переслідувати своїх ідеологічних суперників. Ро­ сійські газети охоче друкували авторів, які закидали Грушевському всі мислимі й немислимі гріхи супроти Російської імперії. В Австрії його звинувачували у проросійськості, а в Росії - у проавстрійськості. Це було ляйтмотивом статті, яку вмістив у газеті «Киевлянин» колишній професор Грушевського Юліян Кулаковський184. Ця публікація змусила Грушевського відповісти в часописі «Речь». Грушевський висміяв твер­ дження Кулаковського, нібито він відповідальний за формування заго­ нів галицьких січових стрільців лише на тій підставі, що до них вступали його колишні студенти: мовляв, він відповідає за вчинки своїх учнів не більше, ніж професор Кулаковський за дії самого Грушевського185. До­ вільні закиди Кулаковського відбивали нову атмосферу, яка опанувала російське суспільство під час війни і перешкоджала друзям Грушевсько­ го захищати його від урядових переслідувань. У листах до засланого Грушевського Шахматов намагався підба­ дьорити колеґу і радив тішитися, що його вислали у Симбірськ, а не в Томську губернію, як того хотіли військові. Він переконував Грушев­ ського облишити політичну діяльність, наголошуючи, з огляду на пере- 6 - 11-349 81