Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Page 82

Частина перша. Нація т а імперія
Працюючи у Львівському університеті, Грушевський залишався росій­
ським підданцем, що робило його легкою мішенню для звинувачень у
русофільських симпатіях. Добре відомо було й те, що він не надто бо­
ронить Габсбурзьку монархію. У перші тижні війни число «Літератур-
но-наукового вістника» зі статтею Грушевського, яка містила неприва­
бливу характеристику ерцгерцога Франца Фердинанда, сконфіскувала
австрійська поліція. На черзі стояв арешт Грушевського. Лідери Союзу
визволення України - організації молодих українських активістів, яка
діяла у Відні у співпраці з австрійською владою, - розуміли небезпеку
для Грушевського і допомогли йому дістатися до Будапешта, а далі до
Відня177. Попри втручання впливових членів Союзу, австрійська полі­
ція далі стежила за Грушевським у Відні і навіть видала ордер на його
арешт за обвинуваченням у русофільстві, але вже після того, як він за­
лишив місто178.
Ще менш толерантною до Грушевського як до лідера українсько­
го руху виявилася російська влада. Наприкінці 1914 року, задовго до
того як він перетнув кордон Російської імперії, вийшов наказ про його
арешт. 28 листопада, за кілька днів після приїзду до Києва, Грушевсько­
го справді заарештували, ув’язнили і після численних допитів та обшуків
у його будинках у Києві і Львові, який зайняла російська армія, вислали
до Симбірська179. Лише кампанія на його захист у пресі, в якій узяли
участь такі відомі російські академічні й політичні фігури, як Алєксєй
Шахматов і Пьотр Струве, врятувала Грушевського від заслання ще далі
в Сибір. Дехто з колег у Петербузькій академії наук, як-от Шахматов,
не залишили його і наполегливо домагалися, аби історика перевели із
Симбірська до Казані й нарешті до Москви. Інші, як-от Сєрґей Плато-
нов, обрали суперечливішу позицію і радили Академії наук бути обе­
режною стосовно переведення його з Симбірська. Ситуація покращила­
ся лише з наближенням революції: Грушевському дозволили переїхати
спершу до Казані, а потім до Москви, де він зміг повернутися до праці
над багатотомною «Історією України-Руси »180.
Чому російська влада вважала за потрібне заарештувати й висла­
ти Грушевського, попри протести найвідоміших російських інтелек­
туалів? Відповідь можна знайти у книжці «Украинское движение как
современньїй зтап южно-русского сепаратизме», яку перед Першою
світовою війною видав Сєрґей Нікіфорович Щеґолєв, російський імпер­
ський цензор і «малоросіянин» із походження. Книжка містила не лише
докладну історію українського руху в Російській імперії, а й гострі за-
80