Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Page 80

Частина перша. Нація т а імперія
ником цієї позиції і спонукав українських поступовців переконувати російських конституційних демократів, зокрема їхнього лідера Павла Мілюкова, підтримати українські автономістські вимоги. Кадети, своєю чергою, готові були домагатися запровадження української мови в шкільній освіті, але вважали федералізацію небезпечною для російської держави. Грушевський охоче співпрацював з російськими лібералами і селянськими представниками у IV Думі в близьких його серцю питаннях: заснування українознавчих катедр в українських університетах та запровадження навчання українською мовою в початковій школі,- але не відмовився від вимог української автономії169.
У період між двома революціями « польське питання » й особливо проблема Холмщини залишалися в центрі уваги Грушевського. У 1913 році він не завагався публічно підтримати урядові плани, що їх просували російські націоналісти, створити окрему Холмську губернію і в такий спосіб вилучити свою малу батьківщину зі складу ймовірного польського автономного регіону. Він пояснив свою( й українських активістів узагалі) позицію з цього питання в листі, який зачитав депутатам III Думи член Конституційно-демократичної партії170. Єврейське питання теж хвилювало Грушевського. У 1913 році він з огидою висловився про судовий процес над Менделем Бейлісом у Києві, засуджував прояви антисемітизму в Україні і вважав відповідальним за них імперський уряд, який перешкоджає поширенню культури й освіти серед українського населення. Він розумів, що справа Бейліса кине тінь на його батьківщину, але пишався, що присяжні- прості українські селяни- визнали Бейліса невинним171.
Одне з головних завдань Грушевського в Наддніпрянщині між революцією 1905 року і Першою світовою війною- зберегти й закріпити поступки, яких український рух добився від уряду під час революції. Він прагнув скористатися цими поступками, щоб донести українську ідею від вузького кола міської інтелігенції до широких мас українського селянства і розвинути його національну свідомість. Саме в цей період Грушевський долучився до видання україномовних газет для селян « Село »( 1909-1911) і « Засів »( 1911-1912). Він також активно видавав і перевидавав власні популярні тексти з української історії: 1907 року надрукував книжку « Про старі часи на Україні », а 1909-го- популярну біографію Богдана Хмельницького « Про батька козацького Богдана Хмельницького », розраховані на селянського читача. До 1917 року україномовна « Ілюстрована історія України » Грушевського, яка заступила російсько­
78