Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Page 77

Розділ 1. Історик як націєтворець
статтях він намагався змобілізувати українське суспільство на боротьбу
за економічні, культурні і національні права. Грушевський, який услід за
Антоновичем традиційно нагадував про значення для української спра­
ви наукової і культурницької роботи, тепер особливо наголошував на
потребі в політичній дії. Головна мішень його критики - лідери і пред­
ставники націонал-демократів у віденському парламенті та галицькому
сеймі. Він критикував їхню діяльність з погляду «народу», заявляючи,
що народні представники мусять розуміти його потреби і вести його до
національного й соціяльного визволення. Головною вадою Націонал-
демократичної партії Грушевський уважав брак принципів, що означало
готовність іти на компроміси з польською владою і погоджуватися на
дрібні поступки замість боротися за стратегічні завдання українського
руху. Протягом більшости галицьких років він виступав як непохитний
опонент компромісу з польською владою й урядуванням у Галичині.
Він був твердо переконаний, що українське національне і соціяльне ви­
зволення залежить від рішучої боротьби за права, які надала україн­
цям габсбурзька політична система, але в яких їм незаконно відмовляла
польська еліта.
Вихід «Нашої політики» зчинив бучу в українському суспільстві і
створив авторові чимало проблем. Він спонукав керівництво Націонал-
демократичної партії, старих і нових супротивників Грушевського в
українській науковій спільноті почати проти нього наступ в НТШ, щоб
змусити його відійти від керівництва організацією. Було ухвалено новий
статут, який давав право голосу членам НТШ, не діячам науки, і позба­
вив голосу членів-кореспондентів у Східній Україні, традиційно лояль­
них до Грушевського. На думку одного з найталановитіших студентів
Грушевського Івана Крип’якевича, котрий під час конфлікту залишався
на боці вчителя, ситуацію загострювали вади характеру Грушевського -
його авторитарність і нетерпимість до опозиції160. Зрештою, він мусив
піти у відставку161. Хоча все це було сильним ударом по українській на­
уці в Галичині, навіть такі неґативні зміни в статуті не вплинули на на­
уковий характер товариства, що його суворо запровадив Грушевський.
Під час Першої світової війни і міжвоєнного періоду товариство далі
діяло як неофіційна українська академія наук у переважно польському
Львові, де українські науковці не мали іншого форуму, щоб презентува­
ти, поширювати і популяризувати свої здобутки.
Небажання Грушевського йти на якісь компроміси в Галичині, що в
результаті коштувало йому головування в НТШ, почасти пояснюється
75