Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Page 64

Частина перша. Нація т а імперія
Вирішивши вийти з наукового ґета і представити ширшому світові
свій націоналізаторський проект, який утілював мрії київських українців
перетворити Галичину на український П’ємонт, Грушевський наразився
на чималі перешкоди. Навіть із перемогою українського проекту в Га­
личині імперські кордони між двома Українами надзвичайно ускладню­
вали імпорт галицьких досягнень у Російську імперію. Це увиразнив ви­
хід 1898 року першого тому «Історії України-Руси», коли Грушевський
замислився над тим, як удоступнити «Історію» та попередні свої праці
для читачів у Наддніпрянській Україні. Заборона ввозити україномовні
книжки до Російської імперії була майже нездоланною завадою. Задум
київської інтелігенції перенести книговидання на Західну Україну в об­
хід Емського указу 1876 року, безперечно, допоміг урятувати україн­
ське друковане слово в один із найтяжчих періодів його історії та здо­
бути Галичину для українського проекту, але він не розв’язав проблему
поширення цього слова в Російській імперії. Доки там було заборонено
україномовні видання, ціла ідея галицького П’ємонту як raison d’etre
праці Грушевського лишалася загроженою.
Грушевський мусив діяти і 1899 року розпочав перший етап кампанії
за скасування заборони на українські публікації в Російській імперії.
Того року XI російський археологічний з ’їзд, найбільший науковий гу­
манітарний форум в імперії, мав відбутися в Києві. Грушевський, його
студенти та колеґи в НТШ подали заявки на участь у з ’їзді українською
мовою. Грушевський повністю усвідомлював політичні, культурні та на­
укові наслідки цієї ініціятиви в російському імперському контексті і
пізніше згадував у автобіографії: «Я видвигнув і поставив ребром пи-
таннє про допущенне рефератів на українській мові»120. Його демарш
викликав сум’яття в російських урядових і наукових колах. Оргкомітет
прийняв україномовні статті, адже він приймав статті, написані інши­
ми слов’янськими мовами, але відмовився друкувати їх українською в
матеріялах з ’їзду. Цей компроміс, запропонований ліберально нала­
штованими членами оргкомітету, перекреслила заборона Міністерства
внутрішніх справ виголошувати наукові доповіді українською мовою.
Відтак на сцену вийшло імперське Міністерство освіти й висунуло новий
компроміс, за яким заборонялися україномовні доповіді на пленарних
засіданнях, відкритих для широкого загалу, однак вони дозволялися на
панельних засіданнях, якщо зібралося менше двадцяти п’яти слухачів.
Цю пропозицію відкинули й організатори з ’їзду, і Грушевський з коле­
гами. Доповіді, які мали бути виголошені на з’їзді, вийшли у двох томах
62