Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Seite 60

Частина перша. Нація т а імперія
половині XVI століття. У сьомому томі Грушевський узявся до третьо­
го, козацького періоду української історії. Сьомий і всі наступні томи
«Історії», які становили окрему серію під назвою «Історія українських
козаків», виходили між 1909 і 1936 роками.
Зайве й казати, що досягнення Грушевського на ниві розбудови
українських студій не здобули йому підтримки серед польських науков­
ців, які спершу дивилися на молодого колеґу згори, а згодом, стурбо­
вані його діями, намагалися за допомоги політичного тиску обмежити
його активність. Та було пізно. Грушевський обіймав посаду повного
професора, тримався незалежно і йшов власним курсом, попри напучу­
вання університетської адміністрації108. Насправді плани Грушевського
виходили далеко за стіни Львівського університету. Серед багатьох його
націєтворчих проектів два заслуговують на особливу увагу. Перший -
«націоналізація» науки, яка вела до формування української наукової
еліти і створення прототипу національної академії наук. Другий - «на­
ціоналізація» високої освіти і заснування українського університету. Ці
два проекти були взаємопов’язані, і проґрес у першому закладав важли­
ві передумови для здійснення другого. Обидва проекти були засадничи-
ми для успіху українського національного руху.
Головна пристрасть Грушевського в Галичині, особливо в перші
роки, - Наукове товариство імені Шевченка, яке його київські навчи-
телі Кониський і Антонович хотіли перетворити на повнокровну акаде­
мічну інституцію. Пізніше Грушевський уважав НТШ і його відповідник
у Східній Україні Українське наукове товариство, яке він очолював від
часу заснування 1907 року, попередниками Української академії наук109.
Товариство було засновано у Львові 1873 року як літературна спілка
з ініціятиви і за фінансової підтримки українців у Російській імперії,
щоб допомогти українським авторам обійти обмеження, запроваджені
для україномовних публікацій Валуєвським циркуляром 1863 року. У
1892 році рішенням Кониського, який заснував товариство 1873 року, та
Олександра Барвінського, який очолював його на той час, товариство
перетворилося в наукову інституцію і почало видавати власний друко­
ваний орган «Записки Наукового товариства імені Шевченка»110. Перше
число журналу відкривала стаття Михайла Грушевського, тоді ще сту­
дента Київського університету111, і в найближчі роки журнал покладався
здебільшого на матеріяли й наукові поради з підросійської України.
Грушевський віддавав колосальну енергію і всі свої організаційні й
наукові таланти на те, щоб перетворити НТШ на першокласну акаде­
58