Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Page 59

Розділ 1. Історик як націєтворець
«українсько-руського» народу. Вперше велика політична сила, а не
якась маргінальна група лівих, висунула такі гасла, і Грушевський мав
підстави радіти створенню партії, яка прийняла таку дорогу його серцю
всеукраїнську програму. Але радість була недовгою, бо реальна влада в
партії залишалася в руках колишніх народовців, які лише на словах ві­
тали національні та соціяльні принципи, що їх Грушевський уважав нео­
дмінною умовою своєї політичної діяльности. Він швидко розчарувався
в новій партії і на якийсь час облишив політику106.
Наукова та культурницька діяльність Грушевського в Галичині, ін­
телектуально й організаційно підтримувана з підросійської України,
мала сприяти перемозі українського проекту та досягти тут цілей, яких
київські українофіли не могли вибороти в підросійській Україні. Саме
тільки викладання Грушевського у Львівському університеті було не­
абияким успіхом. Позиція австрійської влади, яка вважала, що україн­
ська історія не становить об’єкта наукового вивчення і що відділяти її
від польської історії політично недоцільно, не завадила Грушевському
читати курси з української історії та постулювати її як окрему наукову
дисципліну. Російська влада не давала таких можливостей Антоновичу в
Києві чи Багалію в Харкові. Викладати українською мовою на універси­
тетському рівні там теж було заборонено. Отже, у Львові Грушевський
отримав можливості, про які годі було й мріяти в Російській імперії, і
він палав бажанням зужити їх якнайповніше. Його курси з української
історії збирали величезні авдиторії, їх відвідувала більшість українських
студентів Львівського університету. Він вдало використовував свої семі­
нари і готував талановиту студентську молодь до праці в царині укра­
їнської історії.
Величезним науковим досягненням став вихід перших томів його ба­
гатотомної «Історії України-Руси». Спершу Грушевський задумав напи­
сати тритомну популярну історію України, але згодом дійшов висновку,
що потрібне ґрунтовне, детально пророблене дослідження українського
минулого. Він почав працювати над цим проектом на початку 1897 року,
а перший том вийшов друком наприкінці наступного року. Відмовив­
шись від задуму популярної історії України, він сподівався, що цей на­
уковий труд уміститься в п’ять або шість томів, потім розширив його до
семи, восьми, дев’яти та зрештою кинув планувати, скільки ж томів у ній
буде107. Перші шість томів охоплювали початкові періоди української
історії: києворуський і польсько-литовський - і містили розділи про
економічне, політичне, релігійне і культурне життя українців у другій
57