Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Page 568
Примітки
165 Див.: Шумський, Олександр. Стара і нова Україна / / Червоний шлях. - 1923. -
№ 2. - С. 96.
166 Таку ідеологічну мету озвучив Рубач на початку і в кінці своєї статті. Він по
чав з твердження, що історик і політик Грушевський ніколи не приховував своїх
політичних зв’язків. Уживання минулого часу дуже промовисте: науковця, який ще
жив і працював, партійне керівництво повністю списало з рахунків, як і сотні тисяч
інших жертв державного терору. Рубач заявив, що в час, коли куркулів ліквідують
як клас, класова боротьба вступила в най гострішу стадію, а капіталізм переживає
глибоку кризу, буржуазні ідеологи вдаються до найвигадливіших ідеологічних
прийомів, аби приховати свої справжні наміри.
167 Див.: Від редакції / / Записки Історично-археографічного інституту. - 1934. -
№ 1. - С. 8. Головним редактором першого тому «Записок» був Степан Кокошко,
який, імовірно, і написав вступне слово від редакції. Автор надрукованої у цьому
самому числі статті «Фашистські концепції Грушевського» Іван Кравченко постано
вив «виявити класовий зміст нацдемівських і фашистських концепцій в історіографії
Грушевського і його школи» (Там само. - С. 11).
168 Річицький, Андрій. Проти інтервенції буржуазної науки / / Більшовик України. -
1931. - № 9/10 (травень). - С. 36. Як уже сказано в четвертому розділі, Могилянський
1926 року надрукував оповідання, у якому повернення Грушевського в Україну
представив як акт національної зради, але тепер намагався захистити колишнього
опонента від безпідставної критики.
169 Там само.
170 Никитин, Е. Н. Письмо историка М. С. Грушевского В. М. Молотову / / Оте-
чественньїе архивьі. - 1998. - № 3. - С. 95-97.
171 Див.: Ястребов, Федір. Тому дев’ятого перша половина / / Прапор марксизму. -
1930. - № 1. - С. 147.
172 Там само.
173 Сухино-Хоменко став, по суті, головним пропонентом теорії торговельного
капіталізму Покровського і застосовував її до історії Хмельниччини частіше й
систематичніше, ніж Яворський. Див.: Сухино-Хоменко, Володимир. Одміни і бан
крутство українського націоналізму: історико-публіцистичні нариси. - X., 1929. -
С. 7-94; та «Довідка тов. Сухино-Хоменка» у: Дискусія з приводу схеми історії
України М. Яворського / / Літопис революції. - 1930. - № 5. - С. 322-323.
Згодом, коли цього вимагали політичні обставини, Сухино-Хоменко використовував
своє бачення торговельного капіталізму як засіб критикувати Яворського за непо
слідовність і ухили від марксистського підходу до історії України. Критикував він
«м’яко» і без великого ентузіязму, сподіваючись допомогти Яворському зберегти
позиції й авторитет у марксистській науці. Сухино-Хоменко навіть закликав колеґ-
марксистів боротися з «яворщиною» разом з Яворським. Див.: Сухино-Хоменко,
Володимир. На марксистському історичному фронті / / Більшовик України. -
1929. - № 17/18. - С. 47-52; № 19. - С. 54.
566