Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus

Розділ 1. Історик як націєтворець русинське населення Польщі від історії Польщі, що може викликати конфлікт між польським і українським населенням, який шкодитиме країні і короні»83. У ретроспективі стає зрозумілим, що призначення Грушевського на «катедру всесвітньої історії з особливим наголосом на Східній Европі» не лише сприяло такому «відриву», а й зробило його безповоротним і з політичного, і з наукового погляду. Як зовсім молодому випускникові Київського університету вдалося здобути таку важливу посаду? В листі до князя Адама Сапєги, одно го з польських поборників «нової ери», Барвінський писав, що обидві сторони потребували не просто професора, а досвідченого «державно го мужа», який примирив би поляків і русинів і був би посередником у контактах з Україною. Для нього і його колеґ такою людиною був Володимир Антонович, але правитель Галичини граф Казімєж Бадені й австрійські урядовці мали щодо нього застереження, бо вважали його політично небезпечним панславістом84. Та й самого Антоновича ця по сада не цікавила, і він запропонував Грушевського. Коли той закінчував маґістеріюм, галицькі друзі Антоновича зрозуміли, що самого професо ра не отримають, і погодилися на його студента. Грушевський ентузі- ястично сприйняв цю ідею і почав готуватися до призначення85. Він дав формальну згоду за трьох умов: це має бути посада повного професора; він переїде до Львова після захисту магістерської дисертації й отриман ня диплома; він не змінюватиме релігії84. Умови було прийнято, й у квітні 1894 року за особистим указом імператора ще до захисту магістерської дисертації Грушевський дістав посаду повного професора світової істо рії у Львівському університеті починаючи з 1 жовтня 1894 року87. Грушевського вважали прийнятним, якщо не ідеальним, кандидатом усі сторони. Польські професори Львівського університету прихильно поставилися до цього вибору, хоча й шкодували, що молодий і талано витий науковець не знає інших мов, окрім слов’янських. Цю хибну оцін ку спричинило, мабуть, те, що до Львова Грушевський публікував свої праці винятково російською й українською. Але водночас вона сприяла тому, що польські професори не вбачали в Грушевському загрози. У звіті про політичні настрої кандидата, що його отримав граф Бадені і потвердило міністерство закордонних справ, Грушевського охарактери зовано як людину, яка весь час присвячує науці, не є ані панславістом, ані радикальним націоналістом і в політичних поглядах схильна до мо- лодорусинсько-української орієнтації88. Інакше кажучи, Грушевського вважали прибічником українських народовців - партії, що підтримувала 53

Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Page 55